17 червня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 761/13046/23
номер провадження №22-ц/824/1936/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник відповідача Дубровська І.О. ,
представник третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року /суддя Матвєєва Ю.О./
у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Музиченко Олени Володимирівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_5 про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування рішення про припинення права власності, зобов'язання поновити в державному реєстрі запис про право власності на нерухоме майно, -
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, просив суд визнати дії державного реєстратора протиправними та скасувати рішення про припинення права власності, зобов'язати поновити в державному реєстрі запис про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 1 а.с. 229-231/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що AT «Універсал Банк» жодних позовів про витребування майна до позивача, як добросовісного набувача, не подавав. Більше того, не подавав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/38256/ 19 від 25.01.2021 р., в якому суд відмовив у скасуванні рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та вилучення запису про державну реєстрацію. Натомість, AT «Універсал Банк» пред'явив наявне рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/38256/ 19 від 25.01.2021 р. та постанову Київського апеляційного суду від 10.11.2021 р. реєстратору Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Музиченко О.В. , яка прийняла протиправне рішення (індексний номер № 63621484) від 16.02.2022 р. щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за добросовісним набувачем ОСОБА_3 . Здійснивши дану дію, державний реєстратор не відновив запис про право власності на вказану квартиру за попереднім її власником - ОСОБА_5 , чим створив ситуацію, за якою майно стало безхазяйним. Вказував, що у державній реєстрації прав повинно було бути відмовлено, оскільки подані документи не відповідали вимогам, встановленим Законом, не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Представник Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради та державного реєстратора Дубровська І.О. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність. Вказувала, що дії державного реєстратора вчинені на виконання рішення суду, повністю відповідають вимогам закону.
Представник АТ «Універсал Банк» Сахабутдінов В.Ю. також звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність її вимог. Зазначав, що законом, на момент реєстрації, не передбачалось поновлення записів права власності за попереднім власником, рішенням суду документи на право власності ОСОБА_3 скасовані, рішення суду про відмову у позові законне і обґрунтоване.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом становлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2021 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердаря Миколи Миколайовича, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, ОСОБА_5 , про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними, скасування протоколу про проведення електронних торгів, скасування акта приватного виконавця про проведені електронні торги, скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, вилучення запису про реєстрацію права власності задоволено частково.
Визнано недійсними електронні торги за лотом № 363980 з продажу квартири АДРЕСА_1 , реалізованої згідно протоколу проведення електронних торгів № 426710 від 19.08.2019 р., скасовано протокол проведення торгів державного підприємства «Сетам» № 426710 від 19.08.2019 р., скасовано акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердаря Миколи Миколайовича про проведені електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 03.09.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною, за яким ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 . В задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, вилучення запису про реєстрацію права власності відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.11.2021 року вказане рішення суду залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, вилучення запису про реєстрацію права власності, суд виходив з того, що вимоги стосовно скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, вилучення запису про реєстрацію права власності, є передчасними, оскільки порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом скасування документа, на підставі якого проведено реєстрацію права власності, що й буде підставою для подальших дій для відповідного державного реєстратора.
Відмовляючи у задоволенні даного позову, суд першої інстанції вірно вказував, що у частині другій статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року, яка діяла на час реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також Державний реєстр прав), змін до них та їх скасування.
Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Однак, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Разом із тим, оскільки за змістом абзацу першого частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_3 , у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, таким чином, позивач, звертаючись до суду, обрав спосіб захисту його порушеного права, який узгоджувався зі змістом ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у вказаній редакції.
У розумінні положень частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у чинній редакції ефективними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є зокрема скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій державного реєстратора за наявності відповідного рішення суду і правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірності дій державного реєстратора, прав власності добросовісного набувача, фактично зводяться до переоцінки рішень судів.
Так, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.01.2021 року, яке набрало законної сили, зокрема, скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 03.09.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною, за яким ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 . Отже, остаточно підтверджено відсутність прав власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, апелянт не маючи прав на спірну квартиру, не може заявляти і вимоги щодо протиправності реєстраційних дій та поновлення прав попереднього власника ОСОБА_5 .
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: