Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/3138/2024
м. Київ Справа № 757/45452/23-п
12 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн., який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 37993783, Рахунок отримувача: UA 228999980313181206000026007, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: судовий збір.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 24 травня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких просив суд скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року та закрити провадження у справі.
Також в апеляційних скаргах просив про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року його апеляційні скарги на постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року було повернуто, при цьому повернення апеляційних скарг не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду.
Враховуючи викладене, просить продовжити строк на апеляційне оскарження.
За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2023 року Печерським районним судом м. Києва була ухвалена оскаржувана постанова.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 рокубула надіслана судом до реєстру 30 листопада 2023 року, а оприлюднена в реєстрі- 01 грудня 2023 року.
Із розписки, що міститься в матеріалах справи, ( а.с. 48, том 1) вбачається, що копію постанови суду у справі № 757/45452/23- п ОСОБА_1 отримав 01 грудня 2023 року.
06 грудня 2023 року з електронної пошти Храброва О.П. була направлена апеляційна скарга ОСОБА_1 на електронну адресу Київського апеляційного суду, зареєстрована під вх. №154598 та визначена до реєстрації 03.01.2024 року.
08 грудня 2023 року на електронну адресу суду першої інстанції надійшла ідентична апеляційна скарга ОСОБА_1 (вх. № 171989) з електронної пошти Храброва О.П. /а.с. 49 -80/
Ідентична апеляційна скарга з електронної пошти Храброва О.П. була направлена також і на електронну адресу Київського апеляційного суду та зареєстрована 15.12.2023 року вх. №154598.
На адресу суду апеляційної інстанції від Печерського районного суду м. Києва 17.01.2024 року надійшла четверта ідентична апеляційна скарга ОСОБА_1 вх. № 6870, що надіслана з електронної пошти Храброва О.П .
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року повернуто особі, яка їх подала, так як вказана особа Храбров О.П. , який не є адвокатом та не має повноважень на подання апеляційних скарг.
06 лютого 2024 року електронною поштою захисник Храбров О.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. НА підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності та копію диплома.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року повернуто особі яка її подала, так як Храбров О.П. не надав доказів на підтвердження того, що він є адвокатом, а тому не може представляти інтереси ОСОБА_1
24 травня 2024 року ОСОБА_1 через електронну пошту подав до Печерського районного суду м.Києва та Київського апеляційного суду дві апеляційні скарги, ідентичні за змістом, на постанову Печерського районного суду м.Києва від 28 листопада 2023 року.
З огляду на вище зазначені обставини та наявні у справі докази, враховуючи те, що вперше апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року було подано у 10-денний строк на апеляційне оскарження, двічі апеляційним судом апеляційні скарги, подані в інтересах ОСОБА_1 його захисником Храбровим О.П., повертались через відсутність у Храброва О.П. повноважень адвоката, а не у зв'язку з невчиненням самим ОСОБА_1 вказаних процесуальних дій у встановлений законом строк, з метою забезпечення ОСОБА_1 доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску саме ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року слід визнати поважними та вважає можливим поновити вказаний строк.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що дії працівників поліції при проведенні його огляду не відповідали вимогам закону. На його запитання щодо порядку проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння та можливих наслідків за результатом такого огляду працівники поліції вказували на те, що він може пройти обстеження на наявність алкоголю у крові у медичному закладі, однак, наполягали на проходженні огляду на місці, про що свідчить відеозапис ( 00:59:14, 00:59:35, 01:11:48).
Також йому було роз'яснено поліцейським, що він повинен пройти огляд у лікаря протягом 2 годин, що було в принципі неможливо з огляду на комендантську годину. Крім того, поліцейські не повідомили йому місце знаходження пунктів огляду на стан сп'яніння.
Вказує на те, що відеозапис події з боді камери поліцейських складається із 4 частин з вирізаними фрагментами у 15 хв., а тому вказаний доказ не є належним та достовірним
Зазначає, що прилад Drager Alcotest 6820 за допомогою якого здійснювався його огляд поліцейським на стан алкогольного сп'яніння, не внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. ???Калібрування приладу Drager Alcotest 6820 здійснено з порушенням встановленого в Інструкції технічної експлуатації шестимісячного строку, а саме -15.12.2022 року.
Зазначає, що відбулося багаторазове, за вимогою поліцейських, дуття ним в трубку приладу, бо перші спроби зовсім нічого не показували.
Посилається також на те, що свій підпис на документах, які оформили поліцейські, він поставивна підтвердження ознайомлення із документами, а не визнання власної провини.
Зазначає, що він інвалід 2-ї групи безстроково, в нього видалена щитовидна залоза, а томуперіодично із-за коливання в організмі рівня тіротропного гормону, який регулюється в основному печінкою, відбуваються перебої у травленні і це залежить від багатьох факторів, в тому числі: від хвилювання та від їжі, яку він вживає, що супроводжується підвищенням тиску і інколи почервонінням. Окрім того, на правій нозі у нього протез. Після операції протезування його права нога на 1,5 сантиметрів коротша за ліву, з огляду на це він повільно виходитьз машини, оскільки великий перепад висот, а томувидно нестійку ходу.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своїх апеляційних скарг, просив їх задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи прокуратура судом повідомлена, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вислухавши пояснення ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 524531 від 01.10.2023; результатом проведення тесту на стан алкогольного сп'янінні за допомогою газоаналізатора «Drager 6820 №ARHK-0552», результат огляду позитивний 1,39‰, (тест 4495); відео з бодікамер інспекторів патрульної поліції № 472998, № 470632 від 01.10.2023 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №524531, складеного поліцейським взводу №1, роти № 3, батальйону № 4,полку №1 УПП в м.Києві РПП рядовим поліції Дебальчуком П.С., 01 жовтня 2023 рок,у о 00 год.35 хв. в м. м.Київ, заїзд на міст Патона (Набережно-Печерська дорога, 2) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Greatwallhover» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора AlcotestDrager№ 6820, що підтверджується тестом №4495, результат позитивний 1, 39%. Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до чеку тестування на алкоголь до протоколу серії ААД№524531, результат тестування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на приладі «Drager Alcotest 6820» - 1,39 %.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд було проведено у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння. Результат позитивний 1,39 %. З результатами ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його власноручний підпис у акті.
01 жовтня 2024 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ Соціотерапія» з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія виявленні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, не стійка хода.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції встановлено, що на запитання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 сьогодні алкоголь, останній відповів, що трохи вживав пиво вдень (зафіксований час на відео 00:57:06).
Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що його було зупинено на блок-посту, так як він їхав у комендантську годину на транспортному засобі «Great wallhover», державний номерний знак НОМЕР_1 . На запитання працівника поліції, чи керував ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом, останній відповів «так».(зафіксований час на відео 00:58:51).
Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що в нього виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода та запах алкоголю з порожнини рота. (зафіксований час на відео 00:59:00). У зв'язку із виявленими ознаками працівник поліції у встановленому законом порядку пропонує водію пройти огляд за допомогою приладу Драгер та роз'яснює водію порядок огляду, наслідки відмови від проходження огляду та наслідкивстановлення керування транспортним засобом у стані сп'яніння. Працівник поліції роз'яснює, що у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, водію буде запропоновано пройти огляд у медичному закладі (зафіксований час на відео 00:59:13-01:03:50).
Працівник поліції повторно запитує у водія ОСОБА_1 , чи пройде останній огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, вкотре роз'яснює, на прохання водія, наслідки встановлення в результаті огляду керування транспортним засобом у стані сп'яніння ( зафіксований час на відео 01:12:00-01:12:50). В подальшому водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ( зафіксований час на відео 01:12:55) Перевіривши цілісність упакування мундштука (трубочки) до приладу Драгер, після контрольного забору повітря водій - ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння . Результат тестування позитивний -1, 39%.
В подальшому працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ознайомили з його змістом водія, видали тимчасове посвідчення водія та копію протоколу (зафіксований час на відео 02:15:00-02:22:00). Будь-яких зауважень чи заперечень до змісту протоколу ОСОБА_1 не висловлював.
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 а ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозапис події з боді камери працівників поліції складається із 4 частин з вирізаними фрагментами у 15 хв. , а тому не є достовірним доказом, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Разом з тим, ні діючим законодавством, ні вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов'язків поліцейським.
Дослідженим в судовому засіданні апеляційного суду відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
З відеозапису чітко вбачається, що на ньому зафіксовано транспортний засіб «Great wallhover», державний номерний знак НОМЕР_1 , сам водій- ОСОБА_1 , який на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, погодився. Підстав вважати вказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції немає, оскільки на ньому зафіксовані процесуальні дії, що підтверджують проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у запропонований поліцейським спосіб, а саме- на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Результат тестування позитивний- 1, 39%. За результатами тестування було складено протокол про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9-а Правил дорожнього руху, а саме- керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що прилад Drager Alcotest 6820 не містить оцінки відповідності та державної реєстрації, а калібруванняприладуDrager Alcotest 6820 здійснено з порушенням встановленого в Інструкціїтехнічноїексплуатаціїшестимісячногостроку, асаме -15.12.2022, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п.5 розділу 2 Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається із відеозапису з бодікамер працівника поліції, що міститься в матеріалах справи та був дослідженим судом, водієм- ОСОБА_1 не було заявлено вимогу до працівників поліції щодо надання йому для огляду сертифікатів відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а отже вказані доводи апеляційних скарг є безпідставними.
Окрім того, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Таким чином, газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік.
Останнє калібрування спеціального технічного засобу, з використанням якого проводився огляд ОСОБА_1 , було проведено 15 грудня 2022 року, що підтверджується даними з його роздрукованого показника.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 01.10.2023 року було проведено за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6820.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ( а.с. 36).
Відповідно до п.9, ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536,80 грн., а тому оскаржувана постанова в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536, 80 грн. підлягає скасуванню, судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536, 80 грн. скасувати, судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.
В іншій частині постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: