28 травня 2024 року місто Київ
справа № 757/16833/23-ц
апеляційне провадження № 22-ц/824/8785/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Печерського районного суду міста Києва у складі судді Григоренко І.В. від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про відшкодування матеріальної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України про відшкодування матеріальної шкоди
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 були розміщені депозитні вклади упублічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Хрещатик" (далі ПАТ "КБ "Хрещатик") згідно договору № 245D-660534 банківського вкладу "Живи сонячно" від 25 лютого 2016 року в розмірі 30 000 доларів США; згідно договору № 245D-2134 банківського вкладу "Золотий стандарт" від 21 жовтня 2015 року у банківських металах (золото).
Постановою Правління Національного банку України від 5 квітня 2016 року № 234 ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних. В цей же день виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішень Правління Національного банку України від 2 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик"
виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів осіб прийнято рішення від 3 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Позивач зазначав, що в результаті протиправної бездіяльності Національного банку України, яка встановлена постановою Окружного адміністративного суду України від 19 січня 2017 року у справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року, а також постановою Окружного адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року у справі № 826/15685/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2017 року та ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року, йому завдано майнову шкоду у вигляді неповернутих вкладів на суму 1 794 967 грн 35 коп.
Посилаючись на вищевикладене, на підставі статей 22, 1163, 1173 ЦК України, ОСОБА_1 просив стягнути з Національного банку України на його користь майнову шкоду в розмірі 1 794 967 грн 35 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що його права порушено саме Національним банком України, як і завдання ним майнової шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що саме бездіяльність Національного Банку України призвела до заподіяння шкоди вкладникам та кредиторам ПАТ "КБ "Хрещатик", а отримання коштів в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не вбачається можливим; суд не врахував, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року у справі № 826/15685/16, що набрала законної сили, встановлена бездіяльність Національного Банку України, яка потягла за собою негативні наслідки для позивача, а тому він є суб'єктом відповідальності за нормою статті 1173 ЦК України, як орган державного управління, що наділений державно-владними повноваженнями в грошово-кредитній і банківській сферах, і відповідно повинен відшкодувати завдану майнову шкоду; поза увагою суду також залишилась та обставина, що дії Національного банку України порушили права позивача на мирне володіння майном.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник Національного банку України - Гончар В.М. зазначає, що суд правильно встановив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник Національного банку України - Гончар В.М. в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволенні апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 21 жовтня 2015 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу "Золотий стандарт" у банківських металах (золото) № 245D-2134, відповідно до умов якого банк прийняв банківські метали (золото) вкладника на вкладний (депозитний) рахунок вагою 1 079,50 грам, що становить 34,707 тройських унцій, на термін з 21 жовтня 2015 року по 21 жовтня 2016 року, з умовою сплати процентної ставки у розмірі 2,5% річних від суми вкладу (а.с. 9-10).
Факт внесення банківських металів ОСОБА_1 на вкладний рахунок підтверджується актом прийому-передачі банківських металів № 1 до Договору про відкриття та ведення поточного рахунку у банківських металах № 2620.6.001.051328 від 21 жовтня 2015 року та копією меморіального ордеру № 245/10058 від 21.10.2015 року (а.с. 12, 13).
25 лютого 2016 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу "Живи сонячно" в доларах США із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) № 245D-660534, відповідно до умов якого банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я у розмірі 30 000 доларів США на термін з 25 лютого 2016 року по 25 серпня 2016 року, зі сплатою процентної ставки на вклад у розмірі 9% річних щомісячно (а.с. 14-15).
Факт внесення коштів ОСОБА_1 на вкладний рахунок підтверджується копією меморіального валютного ордеру № 245/17513 від 25 лютого 2016 року (а.с. 16).
Постановою Правління Національного банку України від 5 квітня 2016 року № 234 ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних. В цей же день виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 2 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик"
виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 3 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" з 6 червня 2016 року до 5 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Хрещатик", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в тому числі, з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку в порядку в порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_3 на два роки з 6 червня 2016 року до 5 червня 2018 року включно.
Згідно з довідкою ПАТ "КБ "Хрещатик" від 14 листопада 2016 року № 2-3/3/11311на підставі заяви ОСОБА_1 від 16 червня 2016 року його визнано кредитором на акцептовану банком суму в розмірі 1 122 595 грн. 62 коп. Задоволення вимог здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у 4 чергу (на загальну суму 572 371 грн 73 коп.), у 7 чергу (на загальну суму 1 122 595 грн 62 коп.), відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 17).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.
Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.
Залишок невиплаченої суми підлягає поверненню в порядку черговості, встановленої статтею 52 цього Закону. Зокрема вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, визначену Фондом, погашаються у четверту чергу.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15.
Ураховуючи, що між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" виникли договірні відносини, стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неможливе.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За загальним правилом, яке встановлено у частині 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У частині 2 статті 22 ЦК України визначено, що майнова шкода виражається у формі збитків. У свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій
сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Статтями 1173, 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також, завдана органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи вини посадової або службової особи.
Натомість наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, підлягають доказуванню на загальних підставах та відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є обов'язком позивача.
Отже, обов'язковою умовою відшкодування заподіяних збитків та майнової шкоди є порушення прав особи внаслідок незаконних дій або бездіяльності та наявність реального збитку та шкоди.
Урахувавши, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" є договірними, які регулюються нормами цивільного законодавства, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме внаслідок діяльності Національного банку України він позбавлений можливості повернути кошти з депозитного вкладу, що завдало йому шкоду, суд першої інстанції загалом дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що саме бездіяльність Національного банку України призвела до заподіяння шкоди вкладникам та кредиторам ПАТ "КБ "Хрещатик".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (провадження № 12-53гс20) зазначено, що необхідною підставою для притягнення НБУ до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Скасування постанови НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора не означає автоматичного поновлення банком стану, що існував до початку ініціювання процедури його ліквідації, відсутності обставин недоступності вкладів та, відповідно, незаконності одержання вкладниками гарантованих виплат від Фонду як підстави зменшення коштів Фонду.
Доводи скарги про те, що суд не врахував, що постановою від 28 лютого 2017 року Окружний адміністративний суду міста Києва у справі № 826/15685/16 визнав протиправною бездіяльністю НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "КБ "Хрещатик" і ця постанова набрала законної сили, є неприйнятними.
Так, скасування постанови НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора та визнання протиправною бездіяльністю НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "КБ "Хрещатик" не підтверджує наявності причинного зв'язку між шкодою, завданою позивачу та неправомірними діями відповідача.
Також не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи зазначені заявником, посилання на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду щодо подібних правовідносин.
Твердження скаржника про порушення відповідачем права позивача на мирне володіння майном є необґрунтованими, оскільки відповідних винних дій з його боку судом не встановлено.
Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: