Справа № 761/17130/24
Провадження № 1-кс/761/11290/2024
14 червня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 від 08.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання №ГОП-21, у кримінальному провадженні № 62023100120000472 від 21.06.2023
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 від 08.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання №ГОП-21, у кримінальному провадженні № 62023100120000472 від 21.06.2023.
Ініціатори скарги зазначають, що 08.04.2024 постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 від 08.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання №ГОП-21.
Вважають, що вказана постанова є невмотивовано, неогрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КПК України.
У зв'язку з чим, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у своїй скарзі просять скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 від 08.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі з підстав в ній наведених, зазначила, що постанова слідчого, якою відмовлено в задоволення клопотання є необґрунтованою та підлягає скасуванню, просила скаргу задовольнити.
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомленні, причини неявки суду не повідомили, заяв клопотань щодо відкладення суду направлено не було. Враховуючи, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про час та дату розгляду скарги, до суду не з'явилась, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність ініціаторів скарги - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Уповноважений слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві у судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані матеріали, заслухавши думку ОСОБА_3 , слідча суддя доходить наступного висновку.
Як убачається з матеріалів скарги, які є в розпорядженні слідчого судді, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100120000472.
08.04.2024 постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 , відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , у задоволенні клопотання №ГОП-21, у кримінальному провадженні № 62023100120000472 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Відповідно ч.6 ст. 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
При цьому оскаржувана постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 №ГОП-21 є немотивованою та такою, що винесена в порушення вимог ст. ст. 110 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як убачається із постанови слідчого від 08.04.2024, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023100120000472 від 21.06.2023, яке розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/20405/23-к від 31.05.2023, якою зобов'язано службових осіб Територіального управління внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В своїй заяві ОСОБА_9 скаржиться на начебто неправомірні дії з боку прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 під час проведення обшук за адресою: АДРЕСА_1 . Так ОСОБА_11 , під час проведення обшуку за казаною адресою, здійснив вилучення грошових коштів на яке ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва не надано дозвіл. В подальшому до Територіальне управління надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва № 761/2484/24, якою зобов'язано розглянути клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 № ГОП-21, в якому останні просять здійснити уточнення до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 62023100120000472, вручити їм пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого та інше. 29.09.2023 слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 потерпілими у вказаному кримінальному провадженні. Відомості про скасування зазначеної постанови до теперішнього часу не отримано. Таким чином, у органу досудового розслідування на теперішній час відсутні будь які підстави для вручення зазначеної пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Разом з тим, слідчий у постанові від 08.04.2024 не навів жодних обґрунтувань та мотивів прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 №ГОП-21, з посиланням на положення КПК України, а лише зазначив з приводу чого здійснюється досудове розслідування та те, що відмовлено у визнанні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 потерпілими у вказаному кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих /розшукових/ дій та негласних слідчих /розшукових/ дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, детектив, всупереч вказаним вимогам закону, не навів у постанові обгрунтованих доводів, за яких він відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 №ГОП-21, не дав наведеним доказам належної оцінки для прийняття відповідного процесуального рішення.
Сукупність наведеного свідчить, що доводи скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 №ГОП-21, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, ґрунтуються на законі, що є підставою для задоволення скарги, а постанова старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 від 08.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання №ГОП-21, у кримінальному провадженні № 62023100120000472 від 21.06.2023 підлягає скасуванню.
Водночас, слід зауважити, що ініціатори скарги аргументують незгоду з постановою слідчого від 08.04.2024 шляхом висловлення образ на адресу слідчого у даному кримінальному провадженні (далі цитати зі скарги): 1) «Гасанов відкрито бреше по постанові», 2) « ОСОБА_12 взагалі не має ніяких прав і повноважень доторкатися до наших справ, аж поки по ньому самому і його ОЗ групі не завершаться всі кримінальні провадження з обвинувальними і виправдувальними вироками. А він досі тиняється», 3) "скасувати безглузду і формальну, абсолютно нічим не вмотивовану, виготовлену з ознаками підлості і злорадного єхидства в відчуття повної безкарності за власні службові злочини, злочинного змісту постанову у виконанні підозрюваного у злочинах ОСОБА_13 ".
Слідча суддя звертає увагу ініціаторів скарги, що наявність у тексті скарги наведених висловлювань є неприйнятною, скаржник (скаржники) мають право на оскарження постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання в порядку ст. 303 КПК України, проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку.
Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК).
Обґрунтування процесуальних вимог до суду у виді образливих висловлювань щодо учасників кримінального провадження (в даному випадку слідчого у конкретному кримінальному провадженні) та прийнятих ним рішень є проявом неповаги.
Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 від 08.04.2024 про відмову в задоволенні клопотання №ГОП-21, у кримінальному провадженні № 62023100120000472 від 21.06.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідча суддя ОСОБА_1