Справа № 761/713/24
Провадження №1-кп/761/2615/2024
іменем України
19 червня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023100120000153 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2023 року у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
ОСОБА_4 07.10.2023 року, приблизно о 16 год. 00 хв., в умовах воєнного стану в України, перебуваючи неподалік станції метро «Хрещатик» КП «Київський метрополітен» побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , з мобільним телефоном марки «Apple iPhone 13» в руках, який перебував неподалік від входу вказаної вище станції метро, після чого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення майнової шкоди власнику і бажаючи їх настання, під впливом корисливого мотиву та з метою особистого збагачення, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , з яким розпочав бесіду вході якої увійшов в довіру до останнього. Під час вище вказаної розмови, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, під вигаданим приводом необхідності здійснення телефонного дзвінку, попросив у ОСОБА_6 , дати йому мобільний телефон, на що потерпілий не будучи обізнаним, щодо справжніх цілей отримання його телефону, погодився та передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки «Apple iPhone 13» чорного кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , об'ємом 128 GB пам'яті, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_2 .
Після чого, ОСОБА_4 , розуміючи те, що навколо нього знаходиться велике скупчення людей, та те, що його дії можуть бути викриті, з метою приховання своїх злочинних намірів, а також з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою власного збагачення, будучи обізнаним, що з 24.02.2022 на території України введений воєнний стан, вигадав злочинний план, відповідно до якого, під вигаданим приводом запропонував потерпілому ОСОБА_6 , пройти ним до станції метро «Хрещатик» КП «Київський метрополітен», з метою спільної поїздки до станції метро «Площа Тараса Шевченка, на що останній погодився.
Так, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 зайшовши до вестибюлю станції метро «Хрещатик» КП «Київський метрополітен», де користуючись довірою ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_4 пришвидшив рух в напрямку турнікетів, та перестрибнув їх т не оплативши за прохід, після чого попрямував до платформи вказаної станції метро, при цьому ОСОБА_6 не маючи змоги пройти через турнікети залишився у вестибюлі.
В свою чергу ОСОБА_6 , розуміючи те, що ОСОБА_4 в якого знаходився вказаний вище мобільний телефон, не має наміру його повертати, почав наздоганяти останнього з метою повернення свого майна.
Спустившись на платформу станції метро «Хрещатик» та перейшовши на платформу станції метро «Майдан Незалежності» КП «Київський метрополітен», ОСОБА_6 побачивши, що ОСОБА_4 разом з його мобільним телефоном зайшов до вагону електропотягу, попрямував за ним.
Так, ОСОБА_4 перебуваючи у вагоні електропотягу, на станції метро «Майдан Незалежності» КП «Київський метрополітен», зрозумівши що його злочинні дії спрямованні на відкрите викрадення чужого майна, були викритті потерпілим, маючи при собі мобільний телефон марки «Аpple iPhone 13» чорного кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , об'ємом 128 GB пам'яті, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, вибіг з вагону електропотягу та покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 29803 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот три) гривні 75 (сімдесят п'ять) копійок.
В подальшому 07.10.2023 року приблизно о 17 год. 30 хв., перебуваючи у підземному переході між станціями «Хрещатик» та « Майдан Незалежності » КП «Київський метрополітен» ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції.
За правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 на початку судового розгляду зазначив про часткове визнання вини, не визнаючи мети та мотиву вчинення інкримінованого злочину, в подальшому, змінив свою думку, вказав про повне визнання вини та щиросердне каяття. Повідомив, що у час та місці вказані в обвинувальному акті він перебував на вул. Хрещатик, недалеко від станції метро, побачив поруч групу людей, серед яких був і потерпілий, вирішив підійти до останнього та попросив телефон, щоб подзвонити дівчині, потерпілий не заперечив, то ОСОБА_4 взяв телефон, та пішов з ним до станції метро «Хрещатик», а потерпілий пішов за ним, та став вимагати повернення свого телефону, проте обвинувачений на такі вимоги не реагував та продовжив свої дії. Зайшовши до станції метро він перестрибнув турнікет, так як не мав грошей для оплати проїзду, та зайшов у вагон метро, а потерпілий знову став бігти за ним, далі на платформі між станціями « Майдан Незалежності » та « Хрещатик » стали сваритися, та обвинувачений наніс декілька ударів потерпілому, після чого до них підійшли сторонні люди, а згодом і працівники поліції.
Не зважаючи на позицію обвинуваченого, встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджуються дослідженим та перевіреними безпосередньо в судовому засіданні доказами.
Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 вказав, що у час та місці вказані у обвинувальному акті перебував на вул. Хрещатик та очікував на прибуття свого товариша, як до нього підійшов обвинувачений, між ними зав'язалася розмова, вони стали слідувати в сторону Майдану Незалежності. Обвинувачений попросив телефон для зв'язку, на що потерпілий не заперечив, бо сприйняв ОСОБА_4 як порядну людину. Коли телефон опинився у обвинуваченого, останній зайшов в соцмережі, потім здійснив дзвінок та запропонував потерпілому проїхати до станції метро Т. Шевченка , останній заперечив, в цей час обвинувачений став відділятися від потерпілого в сторону метро, утримуючи при собі телефон, а потерпілий став його наздоганяти та вимагати повернення телефону. Зайшовши до метрополітену, обвинувачений перестрибнув турнікет, а потерплий став просити допомоги у сторонніх осіб, щодо оплати проходу до станції, після отримання такої допомоги, пройшовши через турнікет потерпілий побіг за обвинувачений та побачив, як той зайшов до вагону електропоїзду та встиг заскочити туди також. Поставивши у вагоні метро вимогу обвинуваченому про повернення телефону, останній раптово вибіг з вагону та побіг в сторону ескалаторів, потерпілий почав його переслідувати та кричати про повернення телефону, наздогнав обвинуваченого у переході між станціями Хрещатик та Майдан Незалежності , між ними сталася сутичка, та обвинувачений декілька разів його вдарив, та став знову втікати. Наздогнавши обвинуваченого безпосередньо на платформі станції метро Хрещатик , на допомогу до потерпілого підійшли сторонні особи та було викликано поліцію, яка прибула та затримала обвинуваченого. Телефон йому повернуто. В частині покарання покладається на розсуд суду.
Законний представник потерпілого вказав, що спочатку між потерпілою стороною та обвинуваченим були перемови щодо відшкодування моральної шкоди, проте в подальшому потерпіла сторона відмовилась від цього.
Окрім показань обвинуваченого, потерпілого, судом безпосередньо досліджено і інші докази.
07.10.2023 слідчим СВ УП в метрополітені ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 проведено огляд місця події за участі потерпілого та його законного представника, щодо обставин викрадення мобільного телефону, після огляду мобільний телефон було вилучено, вказана слідча дія фіксувалась за допомогою відеокамери, запис долучено на відповідному носії інформації.
08.10.2023 слідчим СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 проведено огляд мобільного телефону Apple iPhone 13, встановлено обліковий запис за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Судом досліджено протокол перегляду відеозапису з камер відеоспостереження «Безпечне місто», що розташовані у вестибюлі станції метрополітену «Хрещатик», платформі станції метро «Майдан Незалежності» та переході між вказаними станціями, отримані на виконання доручення слідчого, та розміщені на DVD-R диск. Відповідно до вказаного протоколу зафіксовано моменти входу до метро потерпілого та обвинуваченого, їх маршрут переміщення по метрополітену, моменти суперечки між ними, нанесення ударів, тощо.
Судом досліджено ряд експертних висновків.
Висновок експерта № 272 від 11.10.2023, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону Apple iPhone 13станом на 07.10.2023 складає 29803,75 грн.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1292 від 06.12.2023 ОСОБА_4 на момент кримінального правопорушення, виявляв ознаки психічних розладів, за своїм психічним станом на період кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, та на момент експертного дослідження за своїм психічним станом здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування відносно нього примусових заходів виховного характеру.
Аналізуючи показання потерпілого, суд розцінює їх як правдиві, оскільки вони стабільні, узгоджуються з іншими дослідженими судом матеріалами, відповідають іншим доказам, які безпосередньо досліджені судом та наведені у вироку, а саме даним протоколів огляду місця події, протоколу огляду відеозапис з камер відеоспостереження, та іншим дослідженим в судовому засіданні доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку.
Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.
Водночас, суд показання обвинуваченого щодо того, що він не розумів протизаконності дій, які вчиняв, оцінює критично, оскільки вони спростовуються способом, обраним останнім для вчинення злочину, та послідовністю дій, які вчиняв обвинувачений, щоб заволодіти чужим майном.
Таким чином, вищенаведені докази в сукупності доводять викладені у даному вироку фактичні обставини, у зв'язку із чим суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Крім того, з наданих прокурором матеріалів вбачаються й наступні обставини.
Відповідно до інформації, яка міститься у довідці № 485410 від 10.10.2023 КМКЛ «Соціотерапія» обвинувачений не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, у вказаному закладі охорони здоров'я, водночас перебуває під наглядом лікаря психіатра з липня 2018 року.
Будь-яких обставин щодо неналежності чи недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 85-89 КПК України судом не встановлено.
З огляду на викладене вище, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статей 66, 67 КК України, судом встановлено не було.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, так, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий, має певні захворювання, добровільно зробив благодійний внесок, здійснив виплату 2000 грн. законному представнику потерпілого на моральне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, його ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, враховуючи вік потерпілої особи, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень застосування до нього покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов заявлено не було.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили з огляду на актуальність ризику переховування обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта (висновок експерта № 272 від 11.10.2023 в сумі 200 грн.) підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК.
Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні у період з 07.10.2023 по 09.10.2023, та з 16.11.2023 по 18.06.2024 з розрахунку день за день.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 19.06.2024.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта (висновок експерта № 272 від 11.10.2023) в розмірі 200 грн. стягнути з ОСОБА_4 .
Речовий доказ мобільний телефон «Apple iPhone 13» чорного кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , об'ємом 128 GB пам'яті, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити у володіння останнього.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуюча суддя ОСОБА_12