Справа № 545/4138/23
Провадження № 2-а/545/18/24
19.06.2024Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач у листопаді 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 справу розподілено на суддю Харабадзе К.Ш., ухвалою від 08.11.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №66 від 16.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя № 267/0/15-24 від 30.01.2024 року достроково закінчено відрядження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_2 до Полтавського районного суду Полтавської області з 12 лютого 2024 року.
Наказом Полтавського районного суду Полтавської області № 03/ос.с від 12.02.2024 року припинено ОСОБА_2 виконання повноважень судді Полтавського районного суду Полтавської області 12 лютого 2024 року, у зв'язку з достроковим закінченням її відрядження з Лозівського міськрайонного суду Харківської області до Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024 року справу розподілено на суддю Стрюк Л.І., ухвалою від 19.02.2024 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08:30 год 11.03.2024.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи шляхом надсилання йому судової повістки за адресою, що зазначена в позовній заяві, у судові засідання 11.03.2024 та 19.06.2024, тобто повторно, не з'явився з невідомих суду причин, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення адміністративного позову без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої поданий позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедент ній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При цьому суд погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України").
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18.
Разом з цим суд враховує, що справа перебуває у провадженні Полтавського районного суду Полтавської області з 03.11.2023, проте позивач жодного разу у судові засідання не з'явився та не цікавився станом розгляду справи.
Згідно з п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись п.4 ч.1 ст.240 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно ч.4 ст.240 КАС України він має право на повторне звернення до суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк