Провадження № 2/537/999/2024
Справа № 537/2412/24
17.06.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В., за участю секретаря судового засідання Поколоти О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 246941,37 грн. та сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.07.2023 між банком та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №В01.00501.010296729. Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 200000,00 грн. зі сплато. 55 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Станом на дату подання позовної заяви відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений термін та не сплатив нараховані та інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Остання сплата відповідачем по кредитному договору здійснювалася 02.10.2023, отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 05.04.2024 становить 246941,37 грн.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2024 цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги, прохав суд задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відзиву на позов, заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи, він не повідомляв суд про причини неявки, ним не подано відзив, представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами по справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 5 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Суд встановив, що 25.07.2023 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №В01.00501.010296729.
Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 200000,00 грн., процентна ставка 55% річних, строком на 36 місяців.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитним договором, що підтверджується випискою по поточному рахунку.
Однак, відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 05.04.2024 становить 246941,37 грн., яка складається із простроченого боргу 199963,43 грн.; прострочені проценти 46977,94 грн.
Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 05.04.2024.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 05.02.2024 на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно з даною вимоги позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.
Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі. Загальна сума боргу ОСОБА_2 станом на 05.04.2024 року становить 246941,37 грн. Таким чином, виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач грубо порушив умови договору, тому з останнього на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3704,13 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 549, 610, 611, 1054 ЦК України суд
вирішив:
Позовну заяву представника позивача - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Фінансова компанія «ІДЕЯ БАНК», код ЄДРПОУ 19390819, заборгованість за кредитним договором №В01.00501.010296729 від 246941,37 у сумі 246941,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Фінансова компанія «ІДЕЯ БАНК», код ЄДРПОУ 19390819, суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3704 гривень 13 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2024.
Суддя Маханьков О.В.