КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2650/24
Провадження № 2/552/1955/24
19.06.2024 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Годзенко Ю.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилались на те, що 30.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4396158. Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. ТОВ «Авентус» свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 виконав належним чином перерахував грошові кошти у розмірі 20 000 грн. відповідачу. У порушення умов договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 08.04.2021 року загальний розмір заборгованості становить 65952,87 грн..
04.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна « та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .. ТОВ « Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким ОСОБА_1 ..
Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року у розмірі 65952,87 грн., понесені витрати на сплату судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 17 000 грн..
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 01.05.2024 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подавала.
Ухвалою від 19.06.2024 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4396158.
Відповідно до п.1.2 даного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, в споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п.п. 1.3, 1.4 даного договору, сума кредиту складає 20 000 грн., строк кредиту 30 днів.
04.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04-02-02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 ..
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №04-02-02/2022 від 04.02.2022 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №4396158 від 30.06.2021 року у розмірі 65600 грн., з яких: 20000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 45600 грн. - проценти.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення ( купівлю - продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 ..
Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення ( купівлю - продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №4396158 від 30.06.2021 року у розмірі 65952,87 грн., з яких: 20 000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 45600 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 352,87 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст..625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, ТОВ «Авентус» свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.
У порушення умов кредитно договору свої зобов'язання відповідач ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 65952,87 грн., з яких: з яких: 20 000 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 45600 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 352,87 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року в розмірі 65952,87 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ЦПК України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 17000 грн. позивачем надано витяг з акту №3 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 року, платіжну інструкцію №0421280000 від 15.03.2024 року, договір №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ТОВ «Коллект Центр» на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 17000 грн., оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі .
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3028 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 17000 грн..
Керуючись ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4396158 від 30.06.2021 року у розмірі 65952 грн. 87 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 17000 грн. та судовий збір в розмірі 3028 грн., а всього 85980 грн. 87 коп..
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова,3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 19.06.2024 року.
Суддя Т.В.Шаповал