Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2159/23
Провадження № 3/935/54/24
Іменем України
18 червня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кушніренка А. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 05.07.2023 від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002919 від 30.06.2023, ОСОБА_1 30.06.2023 о 08:55 годині в м. Коростишів по вулиці Різдвяній керував транспортним засобом Opel Sintra д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу проводився із застосування спеціального технічного приладу газоаналізатора Алкотест Драгер № 6820, результат 0, 45 проміле, чим порушив вимоги 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 30.06.2023 о 09:00 годині віз товариша в лікарню, зупинили працівники поліції, оскільки останній був непристебнутий паском безпеки, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, результат огляду був 0, 45 проміле. Додав, що о 00:00 годині 30.06.2023 пив пиво. Крім того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 , що такий огляд можна пройти у медичному закладі, а після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння склали протокол про адміністративне правопорушення, направлення на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі не видавали.
У судовому засіданні особа, яка склала протокол ОСОБА_2 пояснив, що пам'ятає обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , це було в ранковий час в червні 2023 року, інший член екіпажу зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , склав постанову за порушення ПДР України. Також ОСОБА_1 мав виражені ознаки ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей, тому йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, крім того повідомив, що опівночі ремонтував автомобіль та вживав міцне пиво. На запитання захисника стосовно того, чому пропозиція пройти огляд у медичному закладі та складання направлення на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не зафіксовано на відеозаписі ОСОБА_2 повідомив, що працівники поліції мають одну бодікамеру на епіпаж, тому, можливо, працівник поліції з бодікамерою в цей час одночасно зупинив ще один транспортний засіб, тому відеофіксація могла перерватись на певний час, потім знову відновилась при спілкуванні з ОСОБА_1 . Також на запитання захисника стосовно того чи міг прилад Драгер показати похибку у результаті при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки на відеозаписі чітко видно, що стан у останнього адекватний, ОСОБА_2 повідомив, що похибка у результатах приладу Драгер може бути, але дуже незначна, а у ОСОБА_1 був дуже сильний алкоголю з порожнини рота.
У судовому засіданні захисник Кушніренко А. В. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як прилад Драгер, відповідно до інструкції, може показувати рівень алкоголю у повітрі, що видихується, а також у крові, аналізуючи повітря, що видихується. Відповідно до п. З п. 3.3. «Автоматичне вимірювання» (стор. 11) Базове налаштування при постачанні - проміле (%). Налаштування можна змінити за допомогою меню в сервісному центрі (копія інструкції додається). Таким чином, під час вимірювання прилад показує масову концентрацію алкоголю в крові, що вимірюється у %, це ж підтверджується й чеком-роздруківкою з приладу (показник 1 мгл в повітрі = 2,1% В крові. Отже, норма 0,2 мгл в повітрі = 0,42% в крові. Розрахунок: пропорція 1 мгл і 0,2 мгл - це 1 до 5, отже, 0,42 % = 2,1% : 5, Відповідно до технічних характеристик приладу, передбачено допустиму похибку, а також стандартний відхил. Якщо рахувати похибку у % концентрації в крові, то: при показнику 0,4% похибка +/- 0,04%, отже показник з абсолютною похибкою це від 0,36% до 0,44%. Оскільки, показник при вимірюванні під час огляду ОСОБА_1 був 0,45 %, тоді, з таким показником відносна похибка буде +/- 0,045 (10%). Отже, при показнику 0,45 %, то абсолютна похибка буде від 0,405 % до 0,495. Крім того, технічними характеристиками приладу передбачена і стандартний відхил, який у діапазоні виміру від 0% до 1,0 % становить 0,017%. Якщо приймати показник ОСОБА_1 0,45%, то він підпадає під похибку, з урахуванням абсолютної допустимої похибки - від 0,405 % до 0,495 %, а також стандартного відхилу - 0,017% (0,495% + 0,017% = 0,512%). Таким чином, результат огляду у 0,45% не може беззаперечно свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, на відеозаписі не зафіксовано пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а направлення на проходження такого огляду виписано о 09:00 годині, коли відеозйомка не здійснювалась.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002919 від 30.06.2023, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, тестом № 571 від 30.06.2023, доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в суду було переглянуто відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції інспекторів, які причетні до складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно з п. 1 розділу ІІ Інструкція №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкція №1452/735 визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкція №1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису, наданого працівниками поліції, які фіксували обставини вчинення адміністративного правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України, при огляді останнього з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 було встановлено стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, при цьому останній повідомив працівників поліції, що вживав опівночі пиво.
Згідно з роздруківки результату тестування № 571 від 30.06.2023 на стан сп'яніння проведений за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат тесту становить 0,45 ‰ проміле.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002919 від 30.06.2023 у графі: «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що «о 12:00 ночі вживав 1 л пива світлого».
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не надав жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, більше того, ОСОБА_1 підтвердив те, що він керував транспортним засобом, попередньо вживши алкогольний напій.
Що ж стосується доводів захисника стосовно перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд зазначає таке.
Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле.
Отже, виходячи з наведеного в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 було виявлено алкоголь не на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, що є в межах допустимих норм, як було заявлено захисником, та тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Крім того, щодо доводів захисника про те, що на відеозаписі не зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а направлення на проходження такого огляду виписано о 09:00 годині, коли відеозйомка не здійснювалась, суд зазначає, що, відповідно до показань особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , один екіпаж поліції має один нагрудний відеореєстратор, і після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 працівники поліції могли параллельно зупинити інший транспортний засіб, тому зйомка зупинилась і відновилась при спілкуванні з ОСОБА_4 .
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до переглянутого у судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, тому порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд не убачає.
Більше того, перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не заперечувалось останнім під час проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та під час судового розгляду.
Таким чином, суд бере до уваги, що однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Леванте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз'яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 30.06.2023 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40-1, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 30.06.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштів - ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету - 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, код за ЄДРПОУ 37976485, стягувач: Відділ поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійокна користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко