ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2024Справа № 910/2520/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест"
про стягнення 536016,54 грн.
за участі представників:
від позивача: Золотопуп С.В.
від відповідача: Лоб І.В.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" про стягнення за період з 01.02.2018 по 31.12.2023 одноразового внеску на першочергові потреби в розмірі 2 113,50 грн., боргу за щомісячними внесками на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території у сумі 384 657,00 грн., а також нарахованих на вказані суми 116202,55 грн. інфляційних втрат та 33043,49 грн. трьох процентів річних. Також позивач просив встановити в рішенні порядок його виконання, відповідно якого нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідно до норм частини 2 статті 265 Цивільного кодексу України здійснювати до моменту виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
08.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.20224 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 02.05.2024 року.
Протокольною ухвалою суду від 02.05.2024 відмовлено в задоволенні усного клопотання відповідача про витребування доказів.
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що не отримував рахунків від позивача на сплату внесків. При цьому, позивач посилається на розмір внесків згідно з кошторисом на 2017 - 1 квартал 2018 року, де розмір внесків становить 7 грн./кв.м., у той час як у долучених до позову рахунках розмір внеску зазначений 6,75 грн. Одночасно, відповідач просив застосувати строк позовної давності до пред'явлених вимог.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач був обізнаний про наявність обов'язку зі сплати внесків та про проведення загальних зборів 01.10.2017, прийняті рішення на яких оспорювалися в межах справи № 910/6471/18. До того ж, у спірний період з 01.02.2018 по 31.12.2023 не встановлювалося іншого розміру внесків та строків їх оплати. У той же час, направлення відповідачу рахунків здійснювалося на електронну пошту відповідача, отримання яких останнім не спростовано. Крім того, позивач звернув увагу, що не надає житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим укладення відповідачем договорів на отримання комунальних послуг з їх виконавцями не відноситься до предмету даного спору. Також позивач навів заперечення проти заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголосив, що позивачем не надано доказів порушення його прав. При цьому, відповідач знав про існування протоколів загальних зборів № 1, 2, однак не отримував рахунки на оплату із зазначенням всіх необхідних реквізитів. Також, у період із 2 кварталу 2018 року по 31.12.2023 загальними зборами не узгоджувався кошторис із розміром внесків, та підтвердження витрат на управління та утримання будинку відсутнє. Поряд із цим, відповідач послався на законодавчо встановлену заборону нарахування та стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» створено співвласниками багатоквартирного будинку № 2 Б по вулиці Микільсько-Слобідська в місті Києві за рішенням установчих зборів від 04.12.2016, оформленим протоколом від 26.12.2016, та 30.01.2017 проведено державну реєстрацію ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б».
Згідно з актом приймання-передачі житлового будинку від 31.01.2018 багатоквартирний будинок № 2Б по вул. Микільсько-Слобідській в місті Києві прийнятий в управління та обслуговування ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» із прибудинковою територією площею 7 774 м.кв.
Відповідно до інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав від 29.01.2024 № 363678031, 363678055, 363678061 відповідач є власником нежитлових приміщень: № 250 (в літ. А) площею 133,3 м.кв., № 263 А в секції 3 площею 230,2 м.кв., № 278 в секції 4 площею 341 м.кв., загальною площею 704,5 м.кв. в будинку ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» по вул. Микільсько-Слобідська, будинок № 2Б в місті Києві.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку затверджені рішенням загальних зборів членів ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б», проведених 01.10.2017, а саме з 01.11.2017 розмір внесків співвласників нежитлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території обчислюється з розрахунку 7,00 грн/кв.м. У разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику виставляється рахунок, в якому вартість послуг для нежитлових приміщень обчислюється з розрахунку 7,70 грн/кв.м. Крім того, загальними зборами затверджено встановити суму одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» в розмірі 3,00 грн/кв.м шляхом внесення на поточний рахунок Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» протягом 30 днів з моменту виставлення відповідно рахунку.
ТОВ «Юнайтед Форест» зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів від 1 жовтня 2017 року в частині встановлення розміру загальних внесків (оформленого протоколом загальних зборів від 1 жовтня 2017 року по восьмому та дев'ятому питанню порядку денного, додаток № 1 до протоколу - кошторис) щодо встановлення з 1 листопада 2017 року щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2 Б для співвласників нежитлових приміщень та ТОВ «Юнайтед Форест» з розрахунку 7,00 грн за метр квадратний та 7,70 грн за метр квадратний, що є більшим від розміру внесків, встановлених для співвласників житлових приміщень цього будинку, а також зобов'язання відповідача не встановлювати щодо нежитлових приміщень у житловому будинку 2 літ. «Б» по вул. Микільсько-Слобідська, 2 Б у м. Києві будь-які внески і платежі на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території, відмінні від внесків і платежів, встановлених для співвласників житлової нерухомості (власників квартир) цього будинку.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 910/6471/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів від 1 жовтня 2017 року щодо встановлення розміру щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень у справі № 910/6471/18 скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в зазначеній частині відмовлено. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/6471/18 залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно зі статтею 1 якого, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Обов'язок співвласників виконувати рішення зборів співвласників визначений і у частині 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
За частиною 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
За змістом частин 1-2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
За наслідками оскарження в судовому порядку в межах справи № 910/6471/18 рішення загальних зборів від 01.10.2017 (протокол загальних зборів від 01.10.2017 по восьмому та дев'ятому питаннях порядку денного, додаток № 1 до протоколу - кошторис) у частині встановлення з 01.11.2017 щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території, розташованих за адресою: м. Київ , вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, для співвласників нежитлових приміщень та ТОВ «Юнайтед Форест» з розрахунку 7,00 грн. за метр квадратний та 7,70 грн. за метр квадратний, залишено чинним.
Відтак, оскільки розмір щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень затверджений безпосередньо чинним рішенням загальних зборів від 01.10.2017, оформлених протоколом від 01.10.2017 (пункт 9), відповідне рішення загальних зборів є обов'язковим для відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку.
При цьому, в указаному рішенні загальних зборів від 01.10.2017 сплата щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень у розмірі 7,00 грн. за метр квадратний та 7,70 грн. за метр квадратний установлена з 01.11.2017 без зазначення строку застосування.
Судом ураховано, що згідно з протоколом загальних зборів від 17.01.2019 № 2, рішенням загальних зборів під номером 4 порядку денного затверджено запропонований правлінням кошторис на 2019 рік, згідно з яким внесок на утримання (управління) та обслуговування будинку становить 6,75 грн./кв.м.
У той же час, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 у справі № 755/4488/19 визнано протиправним та скасовано рішення загальних зборів від 17.01.2019 згідно протоколу Загальних зборів № 2 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько - Слобідська 2Б».
Доказів прийняття у подальшому в спірний позовний період у 2018-2023 роки загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько - Слобідська 2Б» рішень щодо зміни встановленого з 01.11.2017 у рішенні загальних зборів від 01.10.2017 розміру щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень, матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач також наголошував на відсутності доказів направлення йому засобами поштового зв'язку чи на електронну пошту рахунків на оплату щомісячних внесків.
Разом із цим, матеріали справи свідчать, що відповідач був обізнаний про встановлення за рішенням загальних зборів від 01.10.2017 обов'язку зі сплати щомісячних внесків та їх розміру на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень.
Так, за своєю правовою природою рахунок не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України. Дана правова викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.
Натомість, обов'язок відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку, сплачувати щомісячні внески на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території виникає в силу закону та на підставі рішення загальних зборів, та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на сплату таких внесків.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 2 113,50 грн. одноразового внеску на першочергові потреби та 384 657 грн. боргу за щомісячними внесками на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2018 по 31.12.2023 року.
Суд також зауважує, що згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо поширення на спірні правовідносини Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у тому числі й щодо необхідності підтвердження фактичного надання послуг та заборони на період дії карантину та воєнного стану на території України нарахування та стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Здійснивши арифметичний перерахунок нарахованих позивачем на суми боргу за щомісячними внесками 116202,55 грн. інфляційних втрат та 33043,49 грн. трьох процентів річних за період з березня 2018 року по грудень 2023 року, суд дійшов висновку про стягнення вказаних сум із відповідача в повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зауважує наступне.
Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину".
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогами, пред'явленими щодо стягнення боргу за щомісячними внесками за період з 01.02.2018 по 31.12.2023 не сплив, оскільки відповідний строк був продовжений на час дії карантину.
У свою чергу, відповідач контррозрахунок нарахованих інфляційних втрат та трьох процентів річних не надав.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Щодо прохання позивача встановити в рішенні порядок його виконання, відповідно якого нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідно до норм частини 2 статті 265 Цивільного кодексу України здійснювати до моменту виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення є правом суду, а не обов'язком.
При цьому, нарахуванні інфляційних втрат до моменту виконання рішення не передбачено частиною 10 статті 238 ГПК України та частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимоги щодо встановлення в рішенні порядку його виконання, відповідно якого нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідно до норм частини 2 статті 265 Цивільного кодексу України здійснювати до моменту виконання рішення суду.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" (04159, м. Київ, вул. Сім'ї Кульженків, 35, офіс 3/1; ідентифікаційний код 22902499) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2Б; ідентифікаційний код 41107947) 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 50 коп. одноразового внеску на першочергові потреби, 384 657 (триста вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. боргу за щомісячними внесками на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території, 116202 (сто шістнадцять тисяч двісті дві) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 33043 (тридцять три тисячі сорок три) грн. 49 коп. трьох процентів річних, а також 6432 (шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 18.06.2024 року.
Суддя К.В. Полякова