Справа № 495/13955/23
№ провадження 1-кс/495/1298/2024
Про розгляд клопотання про відвід судді
"18" червня 2024 р. м.Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючої одноособово - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про заміну судді у справі № 495/13955/23 -
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури - ОСОБА_4
захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5
обвинувачена - ОСОБА_3
12 червня 2024 року на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшло клопотання від обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до якого просить суд провести заміну судді ОСОБА_6 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що суддя ОСОБА_6 раніше вже розглядала справу відносно ОСОБА_3 .
За результатами розгляду вказаної справи ОСОБА_3 була засуджена незаконно.
Крім того, суддя ОСОБА_6 не бажає розглядати справу повністю та детально, вже винесла вирок, користуючись лише даними, наданими стороною обвинувачення.
На підставі вищевикладеного вона і звернулась з відповідним клопотанням до суду.
В судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання заперечував.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні погодився з ствердженнями обвинуваченої ОСОБА_3 .
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні своє клопотання підтримала та просила суд клопотання задовольнити.
Особа, відносно якої заявлено відвід надала лист, відповідно до якого вказує, що з метою недопущення сумнівів в неупередженості судді що розгляду вказаного кримінального провадження вважає за доцільне задовольнити відвід головуючої судді ОСОБА_6 .
Вислухавши думку сторін, беручи до уваги клопотання обвинуваченої, лист головуючої судді ОСОБА_6 , суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що на розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3
11 червня 2024 року обвинувачена ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.
При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.
Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
З матеріалів справи вбачається, що, як на підставу для відводу головуючої судді ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_3 посилається на те, що суддя ОСОБА_6 раніше вже розглядала обвинувальний акти відносно ОСОБА_3 та при розгляді даного обвинувального акту ігнорує докази, надані обвинуваченою.
Віповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно із статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, §46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
У рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява №17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia,заява №71615/01, §31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
За результатами оцінки заявлених підстав для відводу судді (сформована судова практика, розгляд іншої справи з участю заявника) суд дійшов висновку, що такі обставини не знайшли свого підтвердження та не можуть слугувати для висновку про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, а будь-яких доказів про упередженість судді, зацікавленість або інші прояви безсторонності, до заяви не додано.
У п.32 рішення від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-центр» проти України» (заява №16695/04) Європейський суд з прав людини вказав на те, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року, п.45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII).
Враховуючи вищевикладене, те, що обвинувачена висловила недовіру головуючій судді ОСОБА_6 , з метою забезпечення гарантованого державою права на справедливий суд, уникнення в майбутньому ставлення під сумнів законності та обґрунтованості остаточного рішення у даній справі, з урахуванням висновків ЄСПЛ про те, що правосуддя має не лише здійснюватися, а має бути видно, що воно здійснюється, а також для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час вирішення справи № 495/13955/23, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 від розгляду даної справи.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про заміну судді у справі № 495/13955/23 - задовольнити.
Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 від розгляду справи № 495/13955/23 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України.
Матеріали справи 495/13955/23 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України передати до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для її подальшого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений та проголошений 19 червня 2024 року.
Суддя: