Єдиний унікальний номер 448/1026/24
Провадження № 3/448/575/24
18.06.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Керницькій Л.М., з участю прокурора Малетич М.М. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Раденичі Мостиського району Львівської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до 15.02.2021р. поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Мостиського відділення поліції Яворівського ВП ГУНП у Львівській області,
за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , перебуваючи на службі в поліції з 07.11.2015р., а з 01.12.2016р. на посаді поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Мостиського відділення поліції Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, маючи спеціальне звання «старший сержант», тобто являючись відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, будучи звільненим зі служби з поліції з 15.02.2021р., відповідно до наказу ГУНП у Львівській області від 15.02.2021р. №84 о/с, в порушення вимог абз.2 ч.2 ч.1 ст.45 та п.2-7розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність (після звільнення). Зокрема, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність (після звільнення) лише о 16 год. 39 хв. 05.02.2024 року, коли таку відповідно до вимог абз.2 ч.2 ч.1 ст.45 та п. 2-7розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» необхідно було подати в строк не пізніше 31 січня 2024 року.
Дані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч.1 ст.172-6 КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та підтвердив обставини, викладені і протоколі про адміністративне правопорушення. Вказав, що несвоєчасно подав дану декларацію про що щиро розкаюється у вчиненому, просить суд суворо його не карати.
Прокурор Малетич М.М. під час розгляду справи зазначила, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, вважає доведеними належними доказами. Вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного правопорушення, а достатнім покаранням для нього буде стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 256 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік..
Пунктом 2-7 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати:
- об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є встановлений законодавством (зокрема Законом України «Про запобігання корупції») порядок і кореспондуючі йому обов'язки суб'єкта декларування подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зважаючи на те, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП є правопорушеннями з формальним складом, обов'язковими ознаками їх об'єктивної сторони є діяння (дія чи бездіяльність), наслідки у вигляді порушення встановленого порядку та причинний зв'язок між діянням та зазначеними наслідками.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є доведеним та підтверджується дослідженими судом належними і допустимим наступними доказами по справі:
- поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній визнав факт несвоєчасного подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення №17 від 04 червня 2024 року;
- витягом з наказу ГУНП у Львівській області Національної поліції України від 01.12.2026р. №451 о/с «По особовому складу», з якого відомо, що старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Мостиського відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП, звільнивши його з посади поліцейського Мостиського відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП, закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером з 01.12.2016р.;
- рапортом З.Байдужака від 01.02.2021р. про звільнення зі служби з поліції з посади поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Мостиського відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області за власним бажанням з 15.02.2021р.;
- витягом з наказу ГУНП у Львівській області Національної поліції України від 15.02.2021р. №84 о/с «Про особовий склад», з якого відомо, що старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Мостиського відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП, звільнено відповідно до Закону України «Про національну поліцію» зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) з 15.02.2021р.;
- копією послужного списку ОСОБА_1 ;
- копією трудової книжки ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.05.2024р.
- скріншотом зі сайту НАЗК щодо поданої ОСОБА_1 декларації після припинення виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення);
- копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) та іншими матеріалами справи.
Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що винність ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, - не сплили.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставину, що пом'якшує відповідальність,- щире розкаяння, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП - у виді штрафу, який необхідно визначити в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. х 0,2 = 605,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 34, 40-1, ч.1 ст.172-6, ст.ст.245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУПАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУПАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак