Справа № 463/5510/24
Провадження № 2/463/1360/24
про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2024 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., вивчивши матеріали позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Андрійчак Ольга Олексіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2569786246060.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ст.184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
З урахуванням цієї правової норми особа наділена правом на звернення до суду за захистом саме в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду в інтересах інших осіб.
Окрім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до правил виключної підсудності, передбаченої частиною 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Правила виключної підсудності мають пріоритет над правилами загальної підсудності.
Згідно з п.41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року, якою роз'яснено схожі за своєю суттю правовідносини, - перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Крім цього, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 роз'яснив, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивач будучи особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), не зареєстрував його.
Статтею 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028,0 гривень.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1, 2 ст.9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч.9 ст.185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим кодексом України, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Зі змісту позову вбачається, що заявлений позов є майнового характеру.
Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого при вирішення справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку ринкової вартості майна на момент пред'явлення позову.
З позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено ціну позову у розмірі 479757,00 гривень. Водночас, позивачем не подано звіт про оцінку ринкової вартості майна саме на момент пред'явлення позову, а тому точну ціну позову суд визначити не може.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 7196,35 гривень, однак, точну суму, яку позивачу необхідно доплатити, суд не може зазначити самостійно, оскільки позовна заява не містить точної ціни позову з врахуванням звіту про ринкову вартість майна на момент пред'явлення позову до суду.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначені недоліки позовної заяви, вважаю за необхідне залишити таку без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання ухвали для їх усунення, які слід усунути наступним чином, а саме: позивачу необхідно зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подати звіт про оцінку ринкової вартості майна саме на момент пред'явлення позову, з врахуванням поданого звіту зазначити ціну позову та сплатити (доплатити) судовий збір з урахуванням уже сплаченого у розмірі 1,5 відсотка ціни позову та надати до суду належний доказ сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.
Суд роз'яснює, що вказані недоліки позовної заяви слід усунути у визначений судом строк та попереджає, що у протилежному випадку, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Андрійчак Ольга Олексіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх не усунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Злагода», місцезнаходження: 79495, м.Львів-Винники, вул.Звенигородська,2А, ЄДРПОУ - 33894493.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Третя особа: ОСОБА_2 , (рік народження - інформація відсутня), місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - інформація відсутня.
Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Андрійчак Ольга Олексіївна, місцезнаходження: 79495, м.Львів-Винники, вул.Галицька,15А, реєстраційний номер облікової картки платника податків - інформація відсутня.
Суддя Грицко Р.Р.