справа № 462/4234/24
19 червня 2024 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львов в складі головуючого судді - Мруць І.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Новосядло Вікторії Романівни до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
встановив:
у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №462/4234/24 за позовом представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Новосядло Вікторії Романівни до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 10.06.2024 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Новосядло Вікторії Романівни до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.06.2024 року на адресу надійшло поштовим відправленням клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній цивільній справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Дане клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/22, він 02.03.2022 призваний у Збройні Сили України. 26.04.2023 на підставі пп. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» був звільнений в запас Збройних сил України (за сімейними обставинами). Відповідно до наказу №386 від 22.12.2023 зарахований у списки військової частини № НОМЕР_1 на посаду водія. Станом на сьогодні він здійснює свій військовий обов'язок із забезпечення стримування збройної агресії проти України на Авдіївському напрямку. Таким чином, враховуючи той факт, що він перебуває у лавах ЗСУ та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, існують обставини, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи.
Суд, дослідивши клопотання та додані до такого матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п.2 ч.1ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до антитерористичної операції.
Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Водночас, Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань (ухвала про зупинення провадження Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2022 по справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі №461/5209/19, від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19).
Самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатніми для зупинення провадження по справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.
Зупинення провадження у справі це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 р. у справі № 11- 398сап20).
Тобто, ідея інституту зупинення судового провадження пов'язана не із самими обставинами, наявність яких обумовлює прийняття рішення про зупинення, а із тим, що вони створюють об'єктивні перешкоди в здійсненні судового розгляду.
Відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №55 від 02 березня 2022 року ОСОБА_1 02.03.2022 приступив до виконання обов'язків за посадою.
Заявником на підтвердження своїх доводів долучено довідку №2153 від 13.05.2024 про участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої, зазначено що ОСОБА_1 дійсно в період з 23.03.2024 бере участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у Донецькій області.
Водночас, суд звертає увагу, що ця довідка не підписана особою, яка її видавала (командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 ). Також, вказана довідка не містить відомостей про те, що військова частина у складі ЗСУ, в якій проходить службу відповідач переведена на воєнний стан, а ОСОБА_1 , зокрема, бере участь у виконанні бойових завдань.
Відповідно до Довідки №3132 від 13.06.2024 року ОСОБА_1 проходить військову службу під час мобілізації та військового стану у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 02.03.2022 року наказ №55 із зазначеним місцем розташування у м.Львові.
На підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Тобто, підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, ОСОБА_1 не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, що й було ним реалізовано під час звернення до суду із заявою про зупинення провадження у справі. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву у зв'язку із проходженням військової служби суду не надано.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що зупинення провадження у справі повинно сприяти принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Відтак, враховуючи норми процесуального закону та вищевказану правову позицію Верховного Суду, зважаючи на те, що військова частина, у якій проходить службу ОСОБА_1 , розташована у м.Львові, у матеріалах справи відсутня та відповідачем не додана інформація, чи така військова частина переведена на воєнний стан, або залучена до проведення антитерористичної операції, що є обов'язковою умовою при вирішенні питання про зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частиною 1 статті 251 ЦПК України, а він, зокрема, бере участь у виконанні бойових завдань, дана позовна заява подана в інтересах неповнолітньої дитини, і такі превалюють над процесуальними гарантіями сторін у справі, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у даній справі не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 251, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Новосядло Вікторії Романівни до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: І.С. Мруць