Справа № 462/4642/24
провадження 2/462/1442/24
17 червня 2024 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської громади як представника територіальної громади, за участі третьої особи: відділу ДРАЦС Залізничного району у м. Львові про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування,-
до Залізничного районного суду м. Львова надійшла зазначена позовна заява про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування. Дослідивши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд: 1) встановити факт родинних відносин позивача з ОСОБА_2 ; 2) визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч. 1ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Отже, на підтвердження дійсної вартості спірних об'єктів нерухомого майна позивачем до матеріалів позовної заяви повинні бути додані відповідні та належні підтверджуючі документи з визначеною вартістю спірного майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 , станом на час пред'явлення позову до суду, проте їх відсутність унеможливлює визначити дійсну ціну позову за позовними вимогами, та відповідно встановити, суму судового збору, який підлягає сплаті за пред'явлення до суду позову про визнання за позивачем права власності. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відтак, позивачем було заявлено 1 вимогу немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,6020 грн. Відтак, йому слід доплатити судовий збір вимогу майнового характеру про визнання за ним права власності, з урахуванням дійсної вартості предмету позову.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185, 260, 294, 318 ЦПК України, суд,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської громади як представника територіальної громади, за участі третьої особи: відділу ДРАЦС Залізничного району у м. Львові про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без руху, надавши позивачам строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви, а саме:
-надати оцінку майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання на предмет позову - квартири АДРЕСА_1 ;
-надати квитанцію про сплату судового збору за вимоги майнового характеру, врахувавши вартість квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до статті 4 Закону України «Про судовий збір», в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.І. Ліуш