«18» червня 2024 року
м. Харків
справа № 645/919/24
провадження № 22ц/818/2278/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В. Б.,
за участю секретаря - Волобуєва О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , представниця позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», представник відповідача - Запорожченко А. В.,
треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року в складі судді Федорової О.В.
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, в якому просив визнати виконавчий напис від 26 січня 2021 року № 13926, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., яким встановлено суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 - 19 800,00 грн, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати 26 816,80 грн, що складаються зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн за подання позовної заяви та судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в сумі 605,60 грн, послуги з надання правничої допомоги - 25 000,00 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4 706,57 грн, які було стягнуто з ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 64894696.
27 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивовано тим, що дана справа не є складною. Вона є малозначною. В аналогічних правовідносинах сформована судова практика, що свідчить, що підготовка позовної заяви не потребує значних глибинних правових досліджень. Вказав, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн є неспівмірними із складністю справи та предметом позову, не відповідають критерію розумності їхнього розміру та належним чином не обґрунтовані. Вважав, що можливою сумою до стягнення витрат на правничу допомогу з товариства є 1 500,00 грн.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 січня 2021 року № 13926, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8847468 від 21 грудня 2019 року в загальному розмірі 19 800,00 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 211,20 грн, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн та витрати за послуги правничої допомоги в сумі 22 000,00 грн; в іншій частині позову відмовлено.
На вказане рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення з іншої сторони у справі витрат на професійну правничу допомогу має на меті компенсування неминучих витрат, які пов'язані з реалізацією права на захист власних інтересів в суді, а не збагачення сторони, на користь якої ухвалене рішення у справі. В той же час витрати на правничу допомогу становлять суму більшу, ніж фактична заборгованість позивача за кредитним договором.
15 травня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника до суду апеляційної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому посилався на те, що суд першої інстанції, враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, правомірно дійшов висновку про задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 22 000,00 грн.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» оскаржує рішення лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому в іншій частині рішення не переглядається.
В суді апеляційної інстанції представниця позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала її безпідставною та просила в її задоволенні відмовити. Посилалася на те, що обсяг наданої правничої допомоги є співмірним з розміром витрат на правничу допомогу.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» необхідно задовольнити частково, рішення суду в оскаржуваній частині - змінити.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що визначена позивачем сума витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції є співмірною з обсягом наданих йому адвокаткою послуг.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Марини Калетнік» укладено договір про надання правової допомоги № 2002-1/24, за умовами якого розмір гонорару адвокатського бюро за цим договором визначається сторонами окремо у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.
26 березня 2024 року між Адвокатським бюро «Марини Калетнік» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 щодо розрахунку розміру витрат на правничу допомогу адвоката за договором про надання юридичних послуг (правничої допомоги) № 2002-1/24 від 20 лютого 2024 року, за яким адвокатом виконана наступна робота та понесені такі витрати: 20 лютого 2024 року - надання усної консультації, аналіз наявних документів, надання роз'яснення щодо порядку визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню 1 година, сума 1 000,00 грн; 19 березня 2024 року - підготовка та відправка до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню 4 години, сума 5 000,00 грн; 19 березня 2024 року - підготовка та відправка до суду заяви про забезпечення позову 2 години, сума 3 000,00 грн; 22 лютого 2024 року - підготовка та відправка до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції 1 година, сума 1 000,00 грн; 20 березня 2024 року - підготовка та відправка до суду заяви про відшкодування судових витрат 1 година, сума 1 000,00 грн; 21 березня 2024 року - підготовка та відправка заяви про зупинення виконавчого провадження 1 година, сума 1 000,00 грн; 26 березня 2024 року - участь адвоката в судовому засіданні 1 година, сума 1 500,00 грн; 22 квітня 2024 року - участь адвоката в судовому засіданні 1 година, сума 1 500,00 грн.
Матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1388642 від 20 лютого 2024 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6023 від 31 березня 2021 року.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Матеріали справи свідчать про те, що в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляла адвокатка Калетнік М.Ю., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги № 2002-1/24 від 20 лютого 2024 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1388642 від 20 лютого 2024 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6023 від 31 березня 2021 року. Адвокаткою було підготовлено позовну заяву, заяву про забезпечення позову, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, заперечення на клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та враховуючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Зважаючи на зазначені обставини, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає зміні, а саме зменшенню суми витрат на правничу допомогу з 22 000,00 грн до 5 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» - задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року в оскаржуваній частині - змінити, зменшивши розмір стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат за послуги правничої допомоги з 22 000,00 грн до 5 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М. Мальований
В. Б. Яцина
Повний текст постанови складено 19 червня 2024 року.