Справа № 953/2869/24 (1-кс/953/3760/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/697/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: відсторонення від посади
11 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 23 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про відсторонення від займаної посади підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12024220000000184 від 02.02.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-
Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади заступника командира з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 окремого батальйону НОМЕР_2 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що органом досудового розслідування не доведено, що без відсторонення підозрюваного від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудового розслідування виправдовують обмеження гарантованого ст.43 Конституції України права на працю підозрюваного. Слідчим суддею враховано те, що ОСОБА_8 є військовослужбовцем, під час дії військового стану виконує бойові завдання.
Стороною обвинувачення не наведено конкретних фактів, які б підтверджували поведінку підозрюваного щодо впливу на свідків, з використанням свого службового становища, а також не доведено, що з моменту набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного він здійснював будь-які дії, направленні на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не може бути покладений в обґрунтування необхідності відсторонення підозрюваного від посади, оскільки цей обов'язок покладено на обвинуваченого, відповідно до ухвали слідчого судді від 18.05.2024.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відсторонити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади заступника командира з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 окремого батальйону НОМЕР_2 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах строку досудового розслідування.
Під час розгляду апеляційної скарги просить дослідити клопотання слідчого із додатками, які надавались до суду 1-ї інстанції.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, і такою, що підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Перебування ОСОБА_8 на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення 226 окремого батальйону НОМЕР_2 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України та його статус військовослужбовця - старшого офіцера у званні «майор», створює ризики використання ним службових повноважень як особисто, так і з використанням зв'язків, набутих під час служби.
Крім того, підозрюваний, перебуваючи на вищевказаній посаді, з використанням свого службового становища може впливати на свідків - військовослужбовців зазначеної військової частини, схиляти їх до дачі неправдивих показань шляхом умовлянь, підкупу, погроз, створювати штучні докази своєї невинуватості, уникаючи таким чином притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.
Зазначає, що судом належним чином не перевірено доводи сторони обвинувачення щодо впливу на свідків.
Зазначає, що відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369-2 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням.
Згідно п. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
06.06.2024 року до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання з в/ч НОМЕР_3 , в якому просять не застосовувати відносно ОСОБА_8 заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, посилаючись на те, що військова частина НОМЕР_3 виконує бойові завдання по захисту територіальної цілісності України від збройної агресії військ російської федерації. Військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_8 за час бойових дій у Харківській області в 2022 році, у м. Бахмуті на весні 2023 року, та зараз, на Запорізькому напрямку 2023-2024 зарекомендував себе сміливим, відважним та завзятим воїном. Своїми вмілими діями на полі бою та особистою поведінкою майор ОСОБА_8 в складних та небезпечних ситуаціях не давав особовому складу віддати позиції ворогу, своїм прикладом та закликами підіймав бойовий дух у особового складу. Неодноразово особисто брав участь у зіткненнях з ворогом, надихаючи та мотивуючи власним прикладом особовий склад. За мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України, Указом Президента України №804 від 28.11.2022 нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Під час виконання бойових завдань у АДРЕСА_1 . тимчасово виконував обов'язки командира військової частини, 20.04.2023 року особисто командував відбиттям ворожого штурму, під час якого отримав мінно-вибухову травму, струс головного мозку, множинні осколкові поранення спини, лівої гомілки, забій лівої половини обличчя. Незважаючи на поранення продовжив бій, доки наступ ворога не було відбито. За мужність та сміливість, проявлені під час виконання бойових завдань поданий до нагородження державними нагородами. Користується повагою і авторитетом у офіцерського та рядового складу військової частини НОМЕР_3 . Зазначають, що на даний час у військовій частині НОМЕР_3 склалась дуже складна ситуація з комплектуванням особового складу, не вистачає кваліфікованих та підготовлених кадрів, особливо тих, які зможуть забезпечувати дисципліну та бойовий дух у підрозділі у цей не легкий для нашої держави час. Майор ОСОБА_8 цілеспрямований, наполегливий професіонал своєї справи, його відсутність у підрозділі дуже негативно вплине на дисципліну та на морально-психологічний стан військовослужбовців. Посилаються на те, що майор ОСОБА_8 у військовій частині займає посаду заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення, у відповідності до вимог ст. 72 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з морально-психологічного забезпечення в мирний і воєнний час відповідає за безпосередню організацію і проведення заходів морально-психологічного забезпечення; за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, виконання бойових завдань, правопорядку, повсякденної діяльності особового складу військової частини; за національно-патріотичну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників військової частини, їх соціальний захист. Займана посада майора ОСОБА_8 ніяким чином не дозволяє йому, скориставшись своїм службовим, становищем, якимось чином вплинути на свідків та потерпілого, знищити чи підробити документи та речі, які мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні, оскільки основними його службовими обов'язками є відповідальність за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за морально-психологічне забезпечення бойової готовності підрозділів.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000184 від 02.02.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
17.05.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2024 року до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.07.2024 року з альтернативою внесення застави в сумі 211960 грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначений розмір застави ОСОБА_8 було внесено.
Відмовляючи слідчому у задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_8 від посади заступника командира з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 окремого батальйону НОМЕР_2 окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України, слідчий суддя вважав обґрунтованою повідомлену ОСОБА_8 підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_10 наданими під час досудового розслідування; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.04.2024; протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 03.04.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 08.04.2024, відповідно до якого 06.04.2024 ОСОБА_10 передав грошові кошти в сумі 80000 грн., як частину неправомірної вигоди, яку ОСОБА_8 вимагав за обіцянку здійснення впливу на лікарів КНП ХОР « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня»; протокол візуального спостереження за особою ОСОБА_8 від 12.04.2024; протоколом обшуку від 17.05.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 17.05.2024 в автомобілі Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , відповідно до якого виявлено та вилучено медичну документацію стосовно ОСОБА_10 ; іншими матеріалами в їх сукупності.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про відсторонення від посади слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 157 КПК України, не знайшов підстав для відсторонення ОСОБА_8 від посади заступника командира з морально-психологічного забезпечення 226 окремого батальйону НОМЕР_2 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки стороною обвинувачення не доведено, що з моменту набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного він здійснював будь-які дії, направлені на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, не наведено конкретних фактів, які б підтверджували поведінку підозрюваного щодо впливу на свідків, з використанням свого службового становища. Слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не може бути покладений в обґрунтування необхідності відсторонення підозрюваного від посади, оскільки цей обов'язок покладено на обвинуваченого, відповідно до ухвали слідчого судді від 18.05.2024. Вказав, що слідчим не доведено, що без відсторонення підозрюваного від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування і такі потреби досудового розслідування виправдовують обмеження гарантованого ст. 43 Конституції України права на працю підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Статтею 43 Конституції України регламентовано, що, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Заходами процесуального примусу, пов'язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, що є важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження віднесено відсторонення від посади (п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України), загальні засади застосування якого визначені у Главі 14 Розділу ІІ КПК України.
Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (ч.1 ст.154 КПК України) та відповідно до ч.2 ст.154 КПК України, здійснюється на підставі рішення слідчого судді, суду під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Згідно із ч.2 ст.157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 157 КК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади у разі, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів вважає, що прокурором до апеляційного суду не надано доказів того, що з моменту набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного він здійснював будь-які дії, направленні на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 окремого батальйону НОМЕР_2 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням свого службового становища може впливати на свідків - військовослужбовців зазначеної військової частини, схиляти їх до дачі неправдивих показань шляхом умовлянь, підкупу, погроз, створювати штучні докази своєї невинуватості, не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що жодних доказів того, що ОСОБА_8 від початку досудового розслідування і на час звернення слідчого із клопотанням про відсторонення від посади використовував своє службове становище, безпосередньо чи з використанням зв'язків, набутих під час служби, намагався якимось чином впливати на хід досудового розслідування, впливав незаконними засобами на свідків, ні слідчому судді суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції слідчим та прокурором не надано.
Посилання прокурора на те, що ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов'язкове відсторонення особи від посади ґрунтуються лише на його суб'єктивному тлумаченні закону.
Частиною 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Отже, ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» не є імперативною нормою та має відсилочний характер до норм КПК України, якими передбачено процедуру вирішення питання про відсторонення особи від посади та обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про відсторонення від посади врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб, що передбачено ч. 2 ст. 157 КПК.
Тобто, законодавством України не передбачено безумовного задоволення слідчим суддею, судом клопотання прокурора, слідчого про відсторонення від посади особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення клопотання слідчого на цьому етапі досудового розслідування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419,423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокуроразалишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 23 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 про відсторонення від займаної посади підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий -
Судді: