Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/313/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Лях М. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
18.06.2024 року. м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Олексієнко І.С.,
із секретарем Степановою Д.К.,
за участю захисника Дворника О.В в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький, дистанційно в режимі відеоконфенренції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Дворник О.В. на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого
визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він11 грудня 2024 року о 14 годині 40 хвилин в с. Успенка Олександрійського району Кіровоградської області по вул. Молодіжна, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL-OMEGA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Драгер на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 543229 від 11.12.2023 (а.с. 1); відеозаписом, наданим працівниками поліції (а.с.5), яким встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та подальшу відмову від медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Дворник О.В. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги його доводи стосовно того, що працівники поліції, які затримали автомобіль, будучи представниками правоохоронного органу, мали діяти добросовісно та розсудливо, однак, всупереч цим вимогам працівники поліції діяли недобросовісно. Не
роз'яснили ОСОБА_1 положень ст. 268 КУпАП, тобто - права особи. Крім того, умисно умовчали та не роз'яснили доступно ОСОБА_1
наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Вважає, що рішення суду має бути скасоване у зв'язку з суттєвими порушеннями працівниками поліції положення Інструкції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення. Просить також поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки в судовому засіданні участі він не брав, а про рішення суду дізнався 10.05.2024, тому вваж є, що строк пропустив з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши висновок захисника ОСОБА_3 , який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити захиснику ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об'єктивно з'ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 543229 від 11.12.2024 (а.с. 1), у якому належно викладено встановлені судом обставини правопорушення; відеозаписом, наданим працівниками поліції (а.с.5), яким встановлено факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом та подальшу відмову від медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція № 1452/735).
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами п.п. 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, що має бути зафіксовано за допомогою технічних засобів відеозапису, і у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров'я.
Також, пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього, складені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Так, згідно диску, на якому міститься відеозапис, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції у зв'язку з керуванням транспортним засобом без пасків безпеки. Після перевірки документів, працівником поліції було встановлено відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , такі як різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (за допомогою алкостеру «Драгер»), на що той відмовився. Надалі працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що той відмовився.
Таким чином, поліцейським були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, апелянтом не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Не спростовують висновків суду доводи про те, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не були чітко роз'ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП, ст.59, 63 Конституції України. Так, в бланку протоколу, який є стандартним і використовується Національною поліцією України, відсутнє окреме місце для підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності, з приводу того, що їй роз'яснено її права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Підпис ОСОБА_1 міститься в трьох місцях протоколу, зокрема і після абзацу, де мова йде про роз'яснення прав та обов'язків. Більш того, в графі пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення, останній зазначив, що вину визнає.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вищезазначені доводи апеляційної скарги є безпідставними та надані з метою ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки вина правопорушника повністю підтверджується матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні апеляційного суду доказами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем OPEL-OMEGA д.н.з. НОМЕР_1 , тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Крім того, з урахуванням вищезазначених обставин справи, районний суд правильно обрав вид та розмір адміністративного стягнення, а саме у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що є мінімально можливим, як видом, так і розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за даних обставин справи, з урахуванням особи правопорушника, послужить його вихованню в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Будь-яких порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.
За таких обставин, районний суд правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтовано призначив йому вид та розмір стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі, як того просить скаржник у своїй апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику Дворнику О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2024 року
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Дворника О.В. залишити без задоволення, а постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: