Справа № 461/2398/24
Провадження № 2-п/461/41/24
17.06.2024 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
представника відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву представника відповідача - адвоката Малькута Олександра Олександровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2398/24 від 22.04.2024 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -
представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Малькут О.О. 29.05.2024 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2398/24 від 22.04.2024, у якій просить скасувати вказане заочне рішення Галицького районного суду м. Львова та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_2 дізнався про наявність заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.04.2024 лише 23.05.2024, після того, як вказане рішення було направлено в Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, адвокату Малькуту О.О. Зазначає, що ОСОБА_2 не погоджується з вказаним судовим рішенням, оскільки обставини справи встановлені судом не в повному обсязі. Так, у судові засідання, призначені по справі, ОСОБА_2 не зміг з'явитися по незалежним від нього причинам, оскільки не знав про час та місце їх проведення. Повісток, повідомлень та копії позовної заяви відповідач не отримував, жодних документів з суду на його адресу не надходило. Таким чином, ОСОБА_2 був позбавлений можливості знати про час і місце розгляду справи, та скористатись правовою допомогою, тому що не був повідомлений про судовий розгляд належним чином. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не зміг взяти участь особисто, чи через представника у судовому розгляді, він не зміг скористатися правами, що надані йому законом, а саме бути ознайомленим з позовними вимогами, надати пояснення, заперечення, приймати участь у вивченні доказів, що є важливим і має значення для справедливого розгляду справи. ОСОБА_2 був позбавлений можливості надати суду документи, щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні і мають значення для встановлення фактів, які він може надати після призначення справи до розгляду.
Ухвалою суду від 30.05.2024 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.
04.06.2024 представником відповідача - адвокатом Малькутом О.О. на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2024 подано заяву про усунення недоліків, а саме долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 05.06.2024 прийнято до розгляду заяву та призначено таку до судового розгляду.
14.06.2024 представником позивача АТ «Ідея Банк» Лубоцькою Н.І. подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просить заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, з огляду на наступне. У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача просить скасувати вказане рішення лише з однієї підстави, а саме, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не надав відзив на позовну заяву з поважних причин, обґрунтовуючи тим, що останній дізнався про наявність заочного рішення лише 23.05.2024 в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, а повісток та повідомлень не отримував. Разом з тим, вважає, що такі обставини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, а судова кореспонденція надсилалася за актуальною адресою відповідача. Щодо наявності обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, такі взагалі не зазначаються представником відповідача у заяві про перегляд заочного рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить здійснювати розгляд заяви без її участі.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Малькут О.О. (в режимі відеоконференції) заяву підтримав, просив задоволити таку в повному обсязі.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22.04.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №R01.00212.009828508 від 25.11.2022 у розмірі 146842,74 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 3028 грн. судового збору.
Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №501684 від 20.03.2024, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові повістки та інша судова кореспонденція направлялись судом засобами поштового зв'язку відповідачу ОСОБА_2 на адресу його зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання на 09.04.2024 разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, з позовною заявою і доданими до неї документами отримана ОСОБА_2 29.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.38/.
Конверт з судовою повісткою про виклик відповідача в судове засідання на 22.04.2024 повернувся до суду у зв'язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується відповідним витягом з сайту Укрпошта /а.с.52/.
Крім цього, виклик відповідача ОСОБА_2 в судове засідання на 22.04.2024 здійснювався судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України /а.с.40/.
Відповідач іншої адреси місця свого проживання, яке відрізняється від адреси його місця реєстрації, суду не повідомив, а в заяві про перегляд заочного рішення підтвердив, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
За змістом п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надав, як і заяв по суті справи.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд відхиляє доводи відповідача, що він не отримував повісток про судові засідання, оскільки вказане спростовується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме судової повістки про виклик відповідача в судове засідання на 09.04.2024 разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, з позовною заявою і доданими до неї документами.
Таким чином, поважних причин неприбуття відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, суду не наведено, відтак його покликання про неналежне повідомлення та виклики на судові засідання, не заслуговують на увагу.
Крім цього, сам по собі факт неприбуття відповідача в судове засідання не дає підстав для скасування заочного рішення.
Доводи представника відповідача про те, що відповідач не зміг скористатися правами, що надані йому законом, а саме бути ознайомленим з позовними вимогами, надати пояснення, заперечення, приймати участь у вивченні доказів є безпідставними, оскільки при розгляді заяви про перегляд заочного рішення заявником також не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення по справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.
Отже, за таких обставин, суд не може надати оцінку доказам на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки такі докази суду не надані.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_2 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.
Керуючись ст.ст.259-261, 280-289, 353 ЦПК України, суд, -
заяву представника відповідача - адвоката Малькута Олександра Олександровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2398/24 від 22.04.2024 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 19.06.2024.
Суддя О.Б. Кротова