Справа № 727/1633/23
Провадження № 2/727/356/24
19 червня 2024 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Гелка А.С. ,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_4 , поданим у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_4 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності.
Просив виділити йому у натурі частку житлового будинку АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299 за вказаною адресою, та припинити право власності ОСОБА_4 на частку у праві власності на будинок та земельну ділянку.
Одночасно з поданням до суду позовної заяви представником позивача було подано клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, в якому навела ряд запитань.
Клопотання обґрунтовувала тим, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим виникла необхідність у призначенні судової експертизи.
Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування.
Просила поділити в натурі між сторонами житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299 за вказаною адресою.
Також просила визнати за неповнолітніми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право користування частиною житлового будинку ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_1 , яка визначена за ним в результаті поділу та виділити в їх користування відповідні приміщення та визначити порядок їх користування.
Ухвалою суду від 02.06.2023 року по справі було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу.
01.05.2024 року до суду надійшов висновок експерта №110 судової інженерно-технічної експертизи від 29.04.2024 року, складений та підписаний одноосібно експертом Ощипко О.О.
Окрім того, у висновку експерт запитання поставлені судом в ухвалі від 02.06.2023 року змінив та виклав їх у власній редакції, керуючись п.4.12 розділу Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року.
У підготовчому засіданні представник відповідача заявила клопотання про призначення у справі повторної комплексної судової інженерно-технічної експертизи. Клопотання обґрунтовувала тим, що експертом не вказано та не наведено обґрунтування щодо інженерних мереж та не визначено чи є технічна можливість забезпечити окремою системою життєзабезпечення (водопостачання та водовідведення, опалення, тощо) кожної із частин будинку за двома запропонованими варіантами поділу цього будинку та відповідно не запропоновано конкретні конструктивні рішення, не вказано їх вартість окремо для кожного із співвласників. Також експертом не поділено горище в будинку, що має досить велику площу.
Вказувала на те, що судом по справі було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу, проте експертиза була виконана одним експертом, що не відповідає вимогам Закону.
Також, представник посилалась на те, що експерт, надаючи варіанти розподілу земельної ділянки, закріпленої за будинковолодінням, не вказав вартість земельної ділянки та не визначив розміру компенсації одному із співвласників за запропонованими варіантами розподілу.
Окрім того, представник підтримала клопотання, подане попереднім представником 28.07.2023 року щодо призначення судової експертизи, на вирішення якої поставити запитання: Які можливі варіанти порядку користування між доньками та їх батьком тією частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , що виділяється ОСОБА_3 (згідно з запропонованими варіантами його поділу в натурі між сторонами), з урахуванням того, що доньки мають право користування цією частиною будинку нарівні з батьком?
Представник позивача заперечувала проти заявлених клопотань. Вважає, що ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього подання до суду документів, що дають право на виконання будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. Щодо горища зазначила, що воно може бути поділене за спільною згодою сторін, тобто залишитись у їх спільному користуванні. Вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, тому в задоволенні клопотання просила відмовити.
Частково дослідивши матеріали справи, висновок експерта №110 від 29.04.2024 року, заслухавши думку представників сторін, оцінивши наведені представниками доводи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст.76 ЦПК України визначено, що одним з доказів, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів.
За змістом ч.2 ст.78 Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, у процесуальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Порядок призначення судової експертизи, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема суду.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характері ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Призначення експертизи є частиною дослідження обставин у справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з'ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.
Положеннями ст.112 ЦПК визначено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
У ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
За змістом ч.6 ст.104 ЦПК України у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими запитаннями.
Ухвалою суду від 02.06.2023 року у даній справі було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу.
01.05.2024 року до суду надійшов висновок експерта №110 судової інженерно-технічної експертизи від 29.04.2024 року, складений та підписаний одноосібно експертом Ощипко О.О.
Окрім того, у висновку експерт запитання, поставлені судом в ухвалі від 02.06.2023 року, змінив та виклав їх у власній редакції, керуючись п.4.12 розділу Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року.
Згідно роз'яснень, наведених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав сторін чи інших осіб.
Як було встановлено судом, висновок експерта №110 від 29.04.2024 року було складено та підписано одноособово експертом Ощипко О.О., що не відповідає ухвалі суду від 02.06.2023 року, якою призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу, та вимогам ст.112 ЦПК України, відповідно до яких комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами та відповідно висновок експертизи повинен був бути підписаний не менш як двома експертами.
Окрім того, експертом самостійно, без погодження із судом, було змінено запитання, поставлене в ухвалі суду від 02.06.2023 року: «Які переобладнання необхідно здійснити для поділу будинку відповідно до варіантів розподілу та яка їх вартість?» на запитання «Яка вартість будівельних робіт, які необхідно провести в будинковолодінні по АДРЕСА_1 , для реалізації запропонованих варіантів розподілу житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами?».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.152 ЖК УРСР та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій «переобладнання» - це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Таким чином, експертом всупереч вимогам п.4.12 розділу Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року не було роз'яснено та відредаговано запитання суду, а фактично поставлено інше запитання, що виходить за межі повноважень експерта, визначених ст.72 ЦПК України та ст.13 Закону України «Про судову експертизу» та не відповідає вимогам ч.6 ст.104 ЦПК України.
Наведені вище обставини викликають сумнів у правильності висновку експерта №110 від 29.04.2024 року.
Відповідно до ст.113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншим експертам.
Відповідно до пункту 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (з відповідними змінами), згідно з процесуальним законодавством України, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Згідно з пунктом 3.6 Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення по справі повторної судової комплексної експертизи.
Розглядаючи клопотання про призначення судової експертизи, заявлені представником відповідача, суд відхиляє його в частині визначеного запитання про наведення можливих варіантів порядку користування між доньками та їх батьком тією частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , що виділяється ОСОБА_3 (згідно з запропонованими варіантами його поділу в натурі між сторонами), з урахуванням того, що доньки мають право користування цією частиною будинку нарівні з батьком.
Так, суд враховує, що однією із позовних вимог, що були заявлені відповідачем у зустрічній позовній заяві, є визнання за неповнолітніми доньками права користування частиною житлового будинку, що належить ОСОБА_3 та буде виділена йому в результаті поділу. Проте, на даний час вказана позовна вимога не була вирішена судом. Окрім того, судом не були вирішені позовні вимоги ОСОБА_3 щодо поділу будинковолодіння, рішення суду про його розподіл ухвалено не було. Такий об'єкт нерухомості на даний час не існує.
З урахуванням зазначеного, вказане запитання є передчасним та не може бути поставлене судом перед експертом.
Згідно ст. 7-1 Закону України «Про експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до вимог ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Суд вважає, що вказані в клопотанні обставини мають значення для справи і потребують спеціальних знань, питання, які виносяться для дослідження експерту мають істотне значення для об'єктивного вирішення справи, оскільки прямо стосуються предмету доказування у даній справі, а усі сумніви і протиріччя, на які посилаються сторони повинні бути усунуті у встановлений законом спосіб, з урахуванням думки сторін щодо призначення даної експертизи, з метою забезпечення процесуальних прав сторін по справі, враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення, подані представником позивача, суд відхиляє з огляду на позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 05.06.2023 року у справі №688/1979/17 та постанові від 24.01.2024 року у справі №454/2215/14.
Згідно з п.3 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до п.5 ч.1ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.
Згідно до п.9 ч.1ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Приймаючи до уваги, що проведення необхідних досліджень та виготовлення висновку експертів займе тривалий час, суд вважає за необхідне зупинити провадження в справі на час проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49, 103,104, 107, 112, 197, 198, 252, 253, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача про призначення у справі повторної комплексної судової інженерно-технічної експертизи - задовольнити частково.
Призначити по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_4 , поданим у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування повторну комплексну судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:
-Яка ринкова вартість житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 ?
-Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами, з урахуванням систем життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м., в натурі, відповідно до часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будинковолодінні по частці у кожного в ізольовані приміщення?
-Якщо дотримання рівності часток неможливе, то які є варіанти поділу будинку з незначним відхиленням від рівності часток?
-Чи наявна технічна можливість переобладнання (відокремлення, демонтаж, вмонтування, тощо) самостійних відокремлених систем життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання) для кожного з ізольованих приміщень?
-Які можливі варіанти поділу в натурі житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м. на два ізольовані рівноцінні об'єкти, з урахуванням переобладнання (відокремлення, демонтаж, вмонтування, тощо) самостійних відокремлених систем життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), щоб кожна з новоутворених частин будинку мала окрему ізольовану систему інженерних мереж, відповідно до часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будинковолодінні по частці у кожного та вимог нормативно-правових актів?
-Які будівельно-монтажні роботи слід провести для повного відокремлення частин будинку в ізольовані приміщення, в тому числі щодо облаштування входів до приміщень, системи життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), для кожного співвласника?
-Чи передбачають ці будівельні роботи втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування будівель (за кожним розробленим варіантом поділу)?
-Яка вартість будівельно-монтажних робіт (вартість матеріалів і робіт по кожному виду), в тому числі щодо облаштування входів до приміщень, системи життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), які необхідно провести для повного відокремлення частин будинковолодіння в ізольовані приміщення для кожного співвласника?
-Які можливі варіанти поділу горища в натурі житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м., відповідно до часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будинковолодінні по частці у кожного та запропонованих експертами варіантів поділу будинку?
-Якщо поділ будинку та господарських споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м., технічно можливий з незначним відхиленням від ідеальних часток, то яким є розмір грошової компенсації одного із співвласників іншому щодо кожного варіанту поділу будинковолодіння?
-Яка ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299, що розташована по АДРЕСА_1 ?
-Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будинковолодінні, по частці у кожного?
-Які можливі варіанти поділу в натурі земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до варіантів поділу в натурі будинковолодіння, відповідно до часток співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві власності на земельну ділянку по частці у кожного та вимог нормативно-правових актів?
Проведення повторної комплексної експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Львів вул.Липинського, 54).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст.ст. 384, 385 КК України та зобов'язати провести експертизу в строк, встановлений п.1.13. Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р. «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз».
Довести до відома експертів положення ст.102 ЦПК України щодо вимог, які ставляться до висновку експерта.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_4 , роз'яснити їй положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Для проведення експертизи надати експерту матеріали цивільної справи №727/1633/23 в двох томах.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду може бути оскаржена в установленому порядку до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду буде складено 20.06.2024 року.
Суддя: Одовічен Я.В.