Справа №461/4468/24
Провадження №3/461/1945/24
19 червня 2024 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи - підприємця, проживаючої за АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.155 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.05.2024 року головним державним інспектором ГУ ДПС у Львівській області Кабаном О.О. за результатами проведеної фактичної перевірки магазину «Ябко» за адресою: м. Львів, вул. Гнатюка, встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке полягало у порушенні порядку рахунків, а саме: переведення розрахункових операцій (РРО/ПРРО), без видачі розрахункового документа, чим порушено п.1 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг від 06.02.1995 року № 365/95 зі змінами та доповненнями, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 155- 1 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце проведення судового засідання. Крім того, інформація про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була завчасно оприлюднена на офіційному сайті Галицького районного суду м. Львова (https://gl.lv.court.gov.ua/sud1304/pres-centr//). Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи у його відсутності суду не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 155-1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 439 № 010338 від 07.05.2024 року
- копією акту фактичної перевірки від 07.05.2024 року з додатками, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, при накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, майновий стан, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 155,268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП та накласти стягнення - 34.00 грн. штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько