Єдиний унікальний номер №943/796/24
Провадження №3/943/430/2024
14 червня 2024 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали справ, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
31 березня 2024 року о 19 год. 57 хв. на вулиці Львівська, 36 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №666909 від 31.03.2024, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 31 березня 2024 року о 19 год. 57 хв. на вул. Львівська, 36 (АЗС «ОККО») у місті Буську Золочівського району Львівської області він керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 під впливом лікарських препаратів «карбамазепін», що знижують увагу та швидкість реакції, а від проходження огляду щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Постановою судді від 23.05.2024 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до приписів пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Приписами частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №666912 від 31.03.2024, яким підтверджено факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, що є порушенням вимог пункту 2.1 «а» ПДР України, проти чого ОСОБА_1 фактично не заперечив, зазначивши у вказаному адміністративному протоколі у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», що «їхав на похорон», а також особисто підписавши цей протокол.
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доводиться також довідкою інспектора САП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Софії Балучинської від 01.04.2024, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України, 23 червня 2023 року ОСОБА_1 притягувався ВП №1 (м. Буча) Бучанського РУП в Київській області до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., а також витягом, із якого слідує, що 23 червня 2023 року ОСОБА_1 притягувався ВП №1 (м. Буча) Бучанського РУП в Київській області до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування ним транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом; долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск DVD-R).
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1792658 від 31.03.2024, якою підтверджено те, що 31 березня 2024 року о 19 год. 57 хв. на вул. Львівська, 36 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об'єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Санкцією частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В силу приписів частини першої статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Також частиною першою статті 29 КУпАП передбачено, що конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Однак, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №666912 від 31.03.2024, що вищевказаний транспортний засіб марки «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , яким на час події керував ОСОБА_1 належить не йому, а третій особі - ОСОБА_2 . Відтак, оплатне вилучення транспортного засобу, як вид адміністративного стягнення, у цьому випадку не може бути застосоване щодо ОСОБА_1 , оскільки вказаний транспортний засіб належить іншій особі.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак без оплатного вилучення транспортного засобу марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить іншій особі - ОСОБА_3 (згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №666912 від 31.03.2024).
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Разом із тим, на думку суду, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №666909 від 31.03.2024, за яким ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 31 березня 2024 року о 19 год. 57 хв. на вул. Львівська, 36 (АЗС «ОККО») у місті Буську Золочівського району Львівської області він керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 під впливом лікарських препаратів «карбамазепін», що знижують увагу та швидкість реакції, а від проходження огляду щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Згідно положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду регулює «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до пункту 2 Розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Зокрема, відповідно до пункту 4 Розділу І цієї Інструкції ознаками перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
При цьому, як убачається із відеозапису події, що жодних підстав для огляду ОСОБА_1 на стан вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі згідно з ознаками, які передбачені пунктом 4 Розділу Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, поліцейським на відеозаписі названо не було, а єдиним приводом для такого огляду послужило виключно те, що поліцейським під час огляду автомобіля марки «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 , у салоні якого ним виявлено лікарський препарат «Карбамазепін», у медичній інструкції до якого прописано заборону керування транспортним засобом, після чого працівник поліції запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проїхавши в медичний заклад (лікарню) для огляду його лікарем, від чого ОСОБА_1 відмовився. Після того працівником поліції було складено адміністративний протокол за статтею 130 КУпАП.
Однак, як убачається із медичної інструкції «Карбамазепін», що при керуванні автомобілем пацієнту слід бути обережним або уриматися від цього виду діяльності. Тобто, вказана медична інструкція не забороняє керувати транспортними засобами, а вимагає обережності.
Відтак, на думку суду, зазначена в адміністративному протоколі як ознака зниження уваги та швидкості реакції ОСОБА_1 - «карбамазепін», що стала єдиною підставою для направлення його поліцейським на огляд лікаря у медичний заклад, не є ознакою для огляду водія згідно приписів пункту 4 Розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, який містить вичерпний перелік ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен зазначити ознаки наркотичного стану чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, перед направленням водія на відповідний огляд у медичний заклад.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Київського апеляційного суду від 12.10.2023 року в справі №755/6355/23, де Суд виснував, що здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ознаки наркотичного сп'яніння водія у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зафіксувавши їх за допомогою відеозапису події.
Натомість, пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Крім того, пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів лише за наявності ознак, передбачених пунктами 3, 4 розділу І цієї Інструкції.
Згідно частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У рішенні ЄСПЛ «Матанович проти Хорватії» зазначено, що буде порушенням Конвенції використання одних доказів з ігноруванням інших.
Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, суд вважає, що залишився недоведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, враховуючи відсутність ознак, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 для такого огляду та порушення процедури його проведення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17 (провадження № К/9901/3839/17).
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 7, 27, 28, 29, 30, 33, 34, 35, 36, 40-1, 126, 130, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос