19.06.2024
ЄУН № 337/3430/24
Провадження №1-кс/337/407/2024
19 червня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Хортицького районного суду міста Запорожжя ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, військовослужбовця військової частина НОМЕР_1 , рядовий, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
встановив:
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно клопотання, СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170030001123 від 05.08.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
В клопотанні вказано, що 27.05.2023 відносно військовослужбовця ОСОБА_5 складено протокол ДН-2/667 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та протокол ДН № 0820 про адміністративне затримання ОСОБА_5 , яке останній відбував за адресою: АДРЕСА_2 та звільнений 28.05.2023.
29.05.2023 ОСОБА_5 , достовірно знаючи про обов'язок з'явлення до місця служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, після звільнення з арешту за вчинене адміністративне правопорушення, без дозволу відповідних командирів (начальників), без наявних на це причин, не з'явився до місця несення служби - ВЧ НОМЕР_2 , а саме: до місця тимчасової дислокації підрозділу населений пункт АДРЕСА_3 , не вживши жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних органів або інших державних органів або органів військового правління, за наявності реальної можливості для цього.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 408 КК України, а саме: дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
17.06.2024 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 17-45 год).
18.06.2024 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України, та отримано підозрюваним завчасно до судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність у справі ризиків передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, і неможливість застосування інших запобіжних заходів, просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не згоден з клопотанням прокурора, вважає за можливе обмежитися домашнім арештом, а не позбавленням волі. Пояснив що він не збирається нікуди тікати, добровільно пішов служити в армію, однак у нього є захворювання і тому він пішов зі служби. Також вказав, що він знаходиться у цивільному шлюбі, і також пояснив, що оскаржив висновок лікарської комісії про його придатність до служби.
Захисник ОСОБА_4 вказав, що виходячи з обставин справи ОСОБА_5 заслуговує на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, йому треба лікуватися і потім нехай далі служить. Висловив позицію захисту яка полягає в обранні більш м'якого запобіжного заходу і відмові у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що 05.08.2023 року до ЄРДР за № 62023170030001123 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України відносно ОСОБА_5 .
Постановою від 17.06.2024 року слідчого СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, дії ОСОБА_5 перекваліфіковані на ч.4 ст.408 КК України.
Матеріали клопотання, які містять пояснення свідків, матеріали службового розслідування, з'явлення зі зізнанням, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення: незаконно впливати на свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Матеріали надані до суду свідчать про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року).
Також, існує ризик,що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 матиме можливість незаконно впливати на свідків, оскільки може здійснювати тиск на них, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, що суттєво вплине на можливість уникнення кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.
Крім того розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, підозрюваний може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, тобто перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Також ОСОБА_5 на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим може покинути місце служби, чим фактично повторить кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407-409 КК України, що на думку слідчого судді, свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчим суддею враховується дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем,не має місця реєстрації, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, його стан здоров'я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що стан його здоров'я перешкоджає утриманню під вартою.
Посилання підозрюваного ОСОБА_5 на оскарження висновку лікарської комісії про його придатність до військової служби ніяким чином не впливає на вирішення клопотання прокурора.
Слідчому судді не надано належних та допустимих доказів підтвердження того, що ОСОБА_5 за станом свого здоров'я не може утримуватися під вартою.
Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України, до ОСОБА_5 можливо застосувати вказаний у клопотанні запобіжний захід.
При цьому, в наданих суду матеріалах, відсутні будь які докази, які дають підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Суд вважає доведеним недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, для запобігання встановленим ризикам, та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються підозрюваному, позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Також відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 408 КК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, дані, що характеризують особу підозрюваного, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі Запорізький слідчий ізолятор строком на 60 днів.
Строк дії ухвали визначити до 16 серпня 2024 року (включно).
Визначити розмір застави, яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена, в 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 302 800(триста дві тисячі вісімсот) гривень, на депозитний рахунок(отримувач коштів: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, реквізити рахунку: UA378201720355249002000001205, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ: 26316700, код МФО: 820172).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду, із визначеною ними періодичністю; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватись від спілкування із свідками у цій справі; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, підозрюваного ОСОБА_5 вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Повідомити про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, начальника Державної установи Запорізький слідчий ізолятор.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1