1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9652/15-к 1-кп/335/22/2024
13 червня 2024 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, внесеного до ЄРДР за № 12015080060003521 від 4 серпня 2015 р.
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2024 року кримінальне провадження було зупинено у зв'язку з оголошенням в міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_5 .
29.05.2024 року прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, внесеного до ЄРДР за № 12015080060003521 від 04.08.2015.
В обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 04.08.2015 приблизно о 04 год. 20 хв., ОСОБА_5 маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 помітили автомобіль «ВАЗ 2108» 1987 року випуску, д/н НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 . В подальшому невстановлена особа, за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць зламала замок лівої водійської двері та проникла до салону автомобіля, де також за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць та викрутки зламала замок6 запалювання. Далі, ОСОБА_5 , який має навички водія автомобіля, сів на місце водія та з метою запуску двигуна автомобіля за допомогою механічного повороту рукою частин замка запалювання завів двигун автомобіля після чого разом з невстановленою особою на вказаному автомобілі попрямував на проїзну частину у бік Шевченківського району м. Запоріжжя з метою продажу вказаного автомобіля та тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, що належав ОСОБА_7 ..
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 211/15 від 23.08.2015, середня ринкова-довідкова вартість транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 2108» 1987 року випуску на момент скоєння злочину складає 37358 гривень 10 копійок.
Своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на суму 37358 гривень 10 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфікуються за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
На теперішній час з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, виникла необхідність у застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу. Підставою для застосування якого, є наявність ризиків, встановлених органом досудового слідства відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, тим самим усвідомлюючи про невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватись від суду.
Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду сторона обвинувачення оцінює, виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації обвинуваченого, тобто фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання обвинуваченого та наявні у нього засоби до існування. З матеріалів досудового розслідування вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи, дітей на утриманні не має, а отже відповідно в останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 у судове засідання не з'являється, про причини своєї неявки прокурору та суду не повідомив, та його місцезнаходження невідоме, оскільки за місцем мешкання останній відсутній.
13.03.2024 до Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя надійшло повідомлення про те, що в провадженні СКП відділу поліції № 1 Запорізького РУП перебуває оперативно-розшукова справа № 5100202 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України якого ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було оголошено у розшук. Враховуючи те, що розшуковими заходами встановити місцезнаходження розшукуваного на території України не виявилось за можливе, а також те, що згідно бази даних «Аркан» розшукуваний перетинув державний кордон України 15.01.2020, виникла необхідність оголосити розшукуваного в міжнародний розшук, з метою подальшої публікації «червоного сповіщення» каналами МОКП Інтерпол.
На підставі, викладеного, 24.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в міжнародний розшук. Відомостей щодо повернення останнього на територію України в базах даних перетину кордону немає.
Разом з цим, Законом України № 1950-VIII від 16.03.2017 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження», який набрав чинності 14.04.2017, було внесено зміни до п. 20-1 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України та зазначено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється стосовно підозрюваного (обвинуваченого), який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України.
Крім того, знаходячись на волі, ОСОБА_5 матиме змогу шляхом залякування або вмовляння незаконно впливати на свідків, які своїми показами підтверджують факт вчинення ним кримінального правопорушення, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі. Зазначив, що враховуючи факт переховування ОСОБА_5 та оголошення його у міжнародний розшук вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.
Захисник на розгляд клопотання прокурора не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України клопотання розглянуте без участі обвинувачуваного.
Заслухавши прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Аналіз положень наведеної статті дає підстави для висновку, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному (обвинуваченому) вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України.
Перевіривши додані до клопотання матеріали провадження, дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до висновку, що прокурором доведено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також відповідна ухвала про міжнародний розшук обвинуваченого є підставою для підтвердження факту оголошення вказаної особи у міжнародний розшук, з метою подальшого винесення відповідної ухвали суду про тримання під вартою, - згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України.
У даному випадку постановлення ухвали про обрання обвинувачуваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави організації розшукових заходів на міжнародному рівні.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Крім того, проводячи судовий розгляд даного клопотання суд також враховує вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно яких при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно суд в даному випадку застави не визначає.
Будь-яке інше тлумачення положень ч. 6 ст. 193 КПК України суперечитиме завданням кримінального провадження, зокрема, швидкому, повному та неупередженому розслідуванню кримінальних правопорушень, оскільки унеможливить забезпечення прибуття особи, яка переховується від органів досудового слідства та суду за межами України, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зазначене узгоджується з позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, висловленій в ухвалі від 28 січня 2022 року у справі № 991/8484/21, Провадження № 11-сс/991/70/22.
При цьому, суд також враховує, що відповідно п.п. 4 розділу VІ Наказу Міністерства Юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження» підставою для здійснення екстрадиції розшукуваного в Україну для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м'який запобіжний захід є саме ухвала компетентного суду про тримання особи під вартою.
У даному випадку постановлення ухвали про обрання обвинувачуваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави організації розшукових заходів на міжнародному рівні.
Зважаючи на вищенаведене та у зв'язку із доведенням прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений перебуває, проживає за межами України та оголошений у міжнародний розшук, суд вважає за можливе у відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 оголошений в міжнародний розшук, провадження слід зупинити.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 197, 355, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_5 , не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом за його участю у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1