Справа № 333/5376/24
Провадження № 1-кс/336/1756/24
18 червня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження № 12024082080000632, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Барвинівка, Новомиколаївського району, Запорізької області, громадянина України, що має середню-спеціальну освіту, неодруженого, який проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів, військове звання «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024 року за №102, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів батальйону протитанкових ракетних комплексів. З цієї дати він вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
23 квітня 2024 року, у невстановлений час, діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел на привласнення зброї та бойових припасів, а також умисел на таємне викрадення іншого військового майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у розташування військової частини, яка тимчасово дислокується біля населеного пункту Новоселівка Перша (Очеретинська територіальна громада) Покровського району Донецької області, скориставшись тим, що інші військовослужбовці не спостерігають за його діями, привласнив автомат АК-74 № НОМЕР_2 з 152 набоями калібру 5,45 мм. до нього, які раніше були ввірені йому для службового користування, після чого самовільно привів у дію двигун легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «AMAROK», 2015 року випуску, зеленого кольору, військовий номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , переніс до нього привласнену зброю та боєприпаси, та без відповідного дозволу командування військової частини НОМЕР_1 та інших законних підстав, вирушив на автомобілі в напрямку міста Запоріжжя, чим здійснив привласнення та викрадення зазначеного військового майна, яке перебуває на балансі військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України.
У подальшому, 23 квітня 2024 року, о 10 годині 35 хвилині, на блокпосту 3-15 за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_5 , в якому знаходився автомат та набої, був зупинений працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 викрав належний військовій частині НОМЕР_1 автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «AMAROK», 2015 року випуску, зеленого кольору, військовий номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , балансова вартість якого, згідно з довідкою-розрахунком військової частини НОМЕР_1 , складає 797 720,00 грн, а також привласнив належні військовій частині НОМЕР_1 автомат АК-74 № НОМЕР_2 , балансова вартість якого, згідно з довідкою-розрахунком військової частини НОМЕР_1 , складає 4579,61 грн та 152 набої калібру 5,45 мм., загальною вартістю 39,98 грн.
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , який вчинив привласнення зброї та бойових припасів, а також викрадення військового майна - автомобіля, військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України заподіяно матеріальні збитки на загальну суму 802 339,59 грн, що є істотною шкодою, оскільки у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 410 КК України - привласнення військовослужбовцем зброї та бойових припасів, а також викрадення військовослужбовцем іншого військового майна, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024 за №102, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів батальйону протитанкових ракетних комплексів. З цієї дати він вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Будучі військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримавши у службове користування вогнепальну зброю - автомат АК-74 № НОМЕР_2 та 152 набоїв калібру 5,45 мм. до нього, достовірно знаючи, що місцем зберігання вказаної зброї та бойових припасів є місце розташування військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокується біля населеного пункту Новоселівка Перша (Очеретинська територіальна громада) Покровського району Донецької області, маючи умисел на незаконне зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів за межами військової частини НОМЕР_1 , за невстановлених в ході досудового розслідування часу та обставинах, але не пізніше 23.04.2024, переніс їх до автомобіля «Volkswagen Amarok», військовий номерний знак НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, ОСОБА_5 незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, але не пізніше 23.04.2024, шляхом привласнення знайденого, з метою подальшого незаконного зберігання бойові припаси, а саме шість підривачів дистанційної дії типу «УЗРГМ, УЗРГМ-2».
У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на носіння та зберігання вибухових пристроїв, боєприпасів без передбаченого законом дозволу, знаючи про те, що для зберігання даних предметів необхідний передбачений законом дозвіл, за невстановлених в ході досудового розслідування часу та обставинах, але не пізніше 23.04.2024, незаконно зберігаючи при собі шість предметів циліндричної форми, які являються бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу «УЗРГМ, УЗРГМ-2» промислового виготовлення, які до бойових припасів не відносяться, але являються самостійними вибуховими пристроями і відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г кожен, поклав їх до автомобіля «VOLKSWAGEN AMAROK», військовий номерний знак НОМЕР_3 , який належить військовій частині НОМЕР_1 , де незаконно зберігав зазначені бойові припаси при собі та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння направився до м. Запоріжжя. Далі був зупинений співробітниками поліції на зазначеному автомобілі на блокпосту «3-15», за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому незаконно зберігав вказані бойові припаси при собі до моменту вилучення співробітниками поліції.
В подальшому, 23.04.2024 о 14-20 год. було проведено обшук автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK», військовий номерний знак НОМЕР_3 , під час якого було виявлено та вилучено: автомат Калашникова зразка 1974 року (АК-74), калібру 5,45*39 мм (заводський серійний номер НОМЕР_2 ), який є бойовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю, 152 придатних до стрільби бойових проміжних патрона калібру 5,45*39 мм, виробництва СРСР, що споряджені кулями зі сталевим осереддям та призначені для стрільби з автоматів ОСОБА_7 зразка 1974 року (АК-74, АКС-74, АКС-74У), ручних кулеметів Калашникова зразка 1974 року (РПК-74, РПК-74С, РПК-74М) та іншої зброї відповідного калібру, а також шість предметів циліндричної форми, які являються бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу «УЗРГМ, УЗРГМ-2» промислового виготовлення, які до бойових припасів не відносяться, але являються самостійними вибуховими пристроями і відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г кожен.
Після проведення обшуку та вилучення працівниками поліції вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, злочинні дії ОСОБА_5 було припинено.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, а саме незаконне зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також незаконне придбання, зберігання, носіння вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
У межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Барвинівка, Новомиколаївського району, Запорізької області, громадянину України, що має середню-спеціальну освіту, неодруженому, який проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів, військове звання «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.410 КК України.
Провина ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях (злочинах) повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:
- протоколом обшуку транспортного засобу від 23.04.2024, під час якого було виявлено та вилучено: автомобіль «Volkswagen Amarok» реєстраційний номер НОМЕР_3 ; ключі від автомобілю «Volkswagen Amarok»; технічний талон т/з серії НОМЕР_5 ; 3 магазини від автомату АК-74; патрони, калібру 5.45 мм. у кількості 152 шт.; 6 бойових підривачів типу «УЗРГМ» (з наступним маркуванням: 2шт.: 133-74 УЗРГМ 583: 1шт.: 36-68 УЗРГМ 583: 1 шт.: 160-77 УЗРГМ У34П; 1 шт.: 230- 80 УЗРГМ-2 У34П; 1 шт.: UZRGM 354 R-41-70-519-354-56 Y; автомат АК-74 з маркуванням 3749964;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2024;
- постановою про визнання речовим доказом від 23.04.2024;
- висновком експерта від 24.04.2024 №СЕ-19/108-24/7761-ВТХ за результатами судової вибухо-технічної експертизи;
- довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів;
- висновком експерта від 03.05.2024 №СЕ-19/108-24/8001-БЛ за результатами судової експертизи зброї;
- технічним талоном транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 11.05.2022, згідно з яким автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «AMAROK», 2015 року випуску, зеленого кольору, військовий номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , належить військовій частини НОМЕР_1 ;
- довідками-розрахунками про перебування на балансі військової частини НОМЕР_1 автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «AMAROK» вартістю 797 720,00 грн., автомата АК-74 № НОМЕР_2 вартістю 4579,61 грн, 152 набоїв калібру 5,45 мм., загальною вартістю 39,98 грн;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024 за №102 про призначення солдата ОСОБА_5 на посаду водія 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів батальйону протитанкових ракетних комплексів;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2024 за №1083 про результати службового розслідування;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення.
25.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 червня 2024 року включно.
На даний час виникла необхідність у продовженні застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені раніше ризики, визначені ст. 177 КПК України (п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), не перестали існувати, не зменшилися та вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 410 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри підозрюваного вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме викрадення військового майна, що заподіяло істотну шкоду.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_5 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом, котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , буде саме тримання під вартою.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв'язку із початковим етапом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України, встановити всіх свідків не виявилося можливим, однак досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак ОСОБА_5 у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов'язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.
Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести відповідні слідчі дії, направлені на пошук нових доказів скоєного злочину підозрюваним. У разі перебування підозрюваного на волі виникають ризики вчинення ним дій, спрямованих на перешкоджання здійснення досудового розслідування.
Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , значну суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, беручи до уваги, що військове кримінальне правопорушення у період воєнного стану, у вчиненні якого він підозрюється, є особливо тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, та те, що вказана його протиправна діяльність створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, сторона обвинувачення вважає за можливе не визначати розмір застави, оскільки вона не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У зазначеному кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: отримати матеріали службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 за фактом неправомірних дій військовослужбовця ОСОБА_5 ; витребувати з військової частини НОМЕР_1 наказ командування про введення до строю автомобільної техніки (автомобілю «Volkswagen Amarok»), присвоєння йому номерного знаку та закріплення за військовослужбовцем (військовослужбовцями) частини; з'ясувати посади та анкетні дані військовослужбовців, за якими закріплено автомобіль «Volkswagen Amarok», після чого допитати їх як свідків про відомі обставини викрадення майна військової частини НОМЕР_1 ; витребувати інформацію про визначене місце зберігання автомобіля «Volkswagen Amarok», реєстраційного талону, технічного талону та ключів; здійснити допит підозрюваного (з урахуванням висновку допитів свідків); виконати вимоги ст. 290 КПК України; розглянути клопотання сторони захисту (у разі наявності таких); скласти обвинувальний акт та направити його прокурору для погодження.
Обставини, що перешкоджали здійснити вказані процесуальні дії раніше є: кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.410 КК України, зареєстровано лише 30.05.2024, при цьому його розслідування окремо від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та подальший судовий розгляд. У зв'язку з відсутністю повних анкетних військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 наразі неможливість проведення їх допитів як свідків.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним
ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та для виконання завдань кримінального провадження, слідчий звернувся із вищезазначеним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання у повному обсязі і послався на обставини, які у ньому були викладені, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування до 22.07.2024 року включно.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та посилався на те, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, пояснив, що ОСОБА_5 з 23.04.2024 року не був допитаний слідчим як підозрюваний, ваважає клопотання необґрунтованим, ризики не підтверджені. Зазначив, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно став до лав ЗСУ, має місце фактичного мешкання на території м. Запоріжжя та міцні соціальні зв'язки, а саме трьох неповнолітніх дітей. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024082080000632, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263, ч.4 ст. 410 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.410 КК України.
Відповідно до матеріалів справи, провина ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях (злочинах) повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом обшуку транспортного засобу від 23.04.2024, під час якого було виявлено та вилучено: автомобіль «Volkswagen Amarok» реєстраційний номер НОМЕР_3 ; ключі від автомобілю «Volkswagen Amarok»; технічний талон т/з серії НОМЕР_5 ; 3 магазини від автомату АК-74; патрони, калібру 5.45 мм. у кількості 152 шт.; 6 бойових підривачів типу «УЗРГМ» (з наступним маркуванням: 2шт.: 133-74 УЗРГМ 583: 1шт.: 36-68 УЗРГМ 583: 1 шт.: 160-77 УЗРГМ У34П; 1 шт.: 230- 80 УЗРГМ-2 У34П; 1 шт.: UZRGM 354 R-41-70-519-354-56 Y; автомат АК-74 з маркуванням 3749964; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2024; постановою про визнання речовим доказом від 23.04.2024; висновком експерта від 24.04.2024 №СЕ-19/108-24/7761-ВТХ за результатами судової вибухо-технічної експертизи; довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів; висновком експерта від 03.05.2024 №СЕ-19/108-24/8001-БЛ за результатами судової експертизи зброї; технічним талоном транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 11.05.2022, згідно з яким автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «AMAROK», 2015 року випуску, зеленого кольору, військовий номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , належить військовій частини НОМЕР_1 ; довідками-розрахунками про перебування на балансі військової частини НОМЕР_1 автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «AMAROK» вартістю 797 720,00 грн., автомата АК-74 № НОМЕР_2 вартістю 4579,61 грн, 152 набоїв калібру 5,45 мм., загальною вартістю 39,98 грн; наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2024 за №102 про призначення солдата ОСОБА_5 на посаду водія 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів батальйону протитанкових ракетних комплексів; наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2024 за №1083 про результати службового розслідування; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
25.04.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 червня 2024 року включно.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 410 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри підозрюваного вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме викрадення військового майна, що заподіяло істотну шкоду.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_5 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом, котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , буде саме тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв'язку із початковим етапом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України, встановити всіх свідків не виявилося можливим, однак досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак ОСОБА_5 у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов'язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.
Окрім того, слідчим в клопотанні зазначено, що органу досудового розслідування необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести відповідні слідчі дії, направлені на пошук нових доказів скоєного злочину підозрюваним. У разі перебування підозрюваного на волі виникають ризики вчинення ним дій, спрямованих на перешкоджання здійснення досудового розслідування, а саме: отримати матеріали службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 за фактом неправомірних дій військовослужбовця ОСОБА_5 ; витребувати з військової частини НОМЕР_1 наказ командування про введення до строю автомобільної техніки (автомобілю «Volkswagen Amarok»), присвоєння йому номерного знаку та закріплення за військовослужбовцем (військовослужбовцями) частини; з'ясувати посади та анкетні дані військовослужбовців, за якими закріплено автомобіль «Volkswagen Amarok», після чого допитати їх як свідків про відомі обставини викрадення майна військової частини НОМЕР_1 ; витребувати інформацію про визначене місце зберігання автомобіля «Volkswagen Amarok», реєстраційного талону, технічного талону та ключів; здійснити допит підозрюваного (з урахуванням висновку допитів свідків); виконати вимоги ст. 290 КПК України; розглянути клопотання сторони захисту (у разі наявності таких); скласти обвинувальний акт та направити його прокурору для погодження.
Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 408 Кримінального кодексу України.
Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , значну суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, беручи до уваги, що військове кримінальне правопорушення у період воєнного стану, у вчиненні якого він підозрюється, є особливо тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, та те, що вказана його протиправна діяльність створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних силах України, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, оскільки вона не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372,376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження № 12024082080000632, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 22 липня 2024 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, протягом дії ухвали.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати місце проживання; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений та оголошений о 15 год. 30 хв. 20 червня 2024 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1