справа № 631/992/24
провадження № 3/631/416/24
19 червня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18 червня 2024 року до Нововодолазького районного суду Харківської області від Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095637, складеного 04 червня 2024 року інспектором сектору ювенальної поліції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко Альбіною Володимирівною, убачається, що ОСОБА_1 не займається вихованням свого сина - ОСОБА_2 , 2008 року народження, який 30 травня 2024 року близько 17 години 36 хвилин був доставлений до Нововодолазької центральної лікарні в стані алкогольного сп'яніння, чим своїми діями порушив честь та гідність громадян, знаходився в п'яному вигляді. Остання порушила статтю 150 Сімейного кодексу України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Готуючи матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до розгляду та вирішуючи питання, перелічені у статті 278 вказаного кодифікованого закону України, суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095637 від 04 червня 2024 року, складений без дотримання вимог, передбачених приписами статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами частин 1 та 2 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, що, у разі його оформлення, робиться не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (стаття 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Вимоги до порядку оформлення матеріалів, які застосовуються при адміністративному провадженні, у тому числі і при складенні протоколів про адміністративне правопорушення встановлені також й в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Приписи частини 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення яких ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачають відповідальність батьків або осіб, які їх заміняють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частини 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх заміняють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.
Крім того, диспозиція частини 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб щодо виховання дітей. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
За імперативними приписами частини 1 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вчинення неповнолітньою особою (дитиною) правопорушення, передбаченого чим Кодексом. Проте у протоколі про адміністративне правопорушення, що є предметом судового розгляду, не зазначено, яке саме правопорушення, відповідальність за яке встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення, вчинив неповнолітній ОСОБА_2 .
Окрім іншого, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095637 від 04 червня 2024 року вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 30 травня 2024 року близько 17 години 36 хвилин був доставлений до Нововодолазької центральної лікарні в стані алкогольного сп'яніння, чим своїми діями порушив честь та гідність громадян.
Разом із тим, при викладенні обставин вчиненого ОСОБА_2 правопорушення посадовою особою не було зазначено в чому саме полягає порушення честі та гідності громадян з боку неповнолітнього.
Слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, неправомірних дій, та фіксує закінчення діяльності компетентних осіб щодо збирання, оцінки та перевірки доказів. Тобто протокол є, начебто й скоріше за все, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, звинувачувальним документом, якому завжди передує момент виявлення відповідного проступку.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/07) та від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/0/), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, правильне відображення у протоколі про адміністративне правопорушення об'єктивної сторони проступку є юридично важливим задля визначення наявності виникнення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких умов та враховуючи, що фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є неповними, суддя приходить до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095637, складеного 04 червня 2024 року інспектором сектору ювенальної поліції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко Альбіною Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та додані до нього документи, повноважній особі, яка їх склала, для належного оформлення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 своєї Постанови від 23 грудня 2005 року № 14 визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 13, де зазначено, що у випадках складення протоколу не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприєднання до нього документів, що підтверджують особу, яка притягається до відповідальності, повноважень на виконання функцій держави, чи копії постанови (при повторному притягненні особи до відповідальності на підставі Закону) суддя зобов'язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Необхідно усунути зазначені недоліки, після чого вирішити питання про подальший рух справи.
При цьому, суд зауважує, що строки за яких посадові особи мають доопрацювати адміністративний матеріал не повинні перевищувати строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, частиною 3 статті 184, статтями 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 278, 279, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095637, складений 04 червня 2024 року інспектором сектору ювенальної поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко Альбіною Володимирівною, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом із доданими до нього документами, повернути до Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області - для належного оформлення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т. М. Трояновська