Справа № 520/13837/24
Провадження № 2-а/643/51/24
19.06.2024 Суддя Московського районного суду м. Харкова Мельникова І.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Рядового Управління поліції в Харківській області Тимченко Даниїла Євгенійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Суддя, розглянувши позовну заяву, приходить до висновку про необхідність залишити її без руху з таких підстав.
Вимоги до позовної заяви визначені ст. ст. 160-161 КАС України.
Відповідно до ч. 3ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Такі документи в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір та складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Отже, чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України зазначеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження№ 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1статті 4 КАС України).
Приписами статті 222 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 1статті 127 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачене частиною 1статті 127 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Цей висновок повністю узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.
Суд звертає увагу на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що належним відповідачем/співвідповідачем у даній справі є відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відповідно до ст.169 КАС України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених в ст. 161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рядового Управління поліції в Харківській області Тимченко Даниїла Євгенійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі- залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення копії вказаної ухвали на подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельникова І.Д.