19.06.2024
Справа № 642/2704/24
Провадження № 1-кс/642/1898/24
14 червня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання ст. слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, українець, неодружений, із середньою технічною освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в обгрунтування якого зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі - Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів, проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 05.04.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе патрони у загальній кількості 177 штук різного калібру та ручну осколкову гранату РГО, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку вищевказаних предметів, й розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, став їх зберігати з метою подальшого збуту у невстановленому під час проведення досудового розслідування місці.
Так, 05.04.2024 згідно попередньої домовленості близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку вищевказаних вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, перебуваючи неподалік будівлі АДРЕСА_3 за попередньою домовленістю зустрівся з громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, де ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 проїхатися за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходяться патрони.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») на автомобілі прослідували за адресою на яку вказав ОСОБА_5 , а саме до будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 о 13 год. 56 хв. на вимогу ОСОБА_5 передав останньому грошові кошти у розмірі 2000 гривень за отримані 109 патронів.
Після чого ОСОБА_7 (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки видав працівникам поліції ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області предмети зовні схожі на 109 патронів.
Згідно висновку судової експертизи зброї № 3376 від 01.05.2024 89 (вісімдесят дев'ять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45х39 з кулями «ПС» зразка 1974 року (7Н6-60 патрон) та «ПП» зразка 1992 року (7Н10-29 патронів), які призначені для стрільби та 20 (двадцять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R з кулями зі сталевим осердям «ЛПС» (57-Н-323 - 15 патронів) та бронебійно-запалювальними кулями «Б-32» (7БЗ-323 - 5 патронів), які призначені для стрільби.
Після чого, ОСОБА_5 діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку бойових припасів без передбаченого законом дозволу повідомив ОСОБА_7 , що в подальшому він передасть останньому раніше обумовлену ручну осколкову гранату РГО.
Так, 17.04.2024 згідно попередньої домовленості близько 17 год. 34 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку вищевказаних вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, перебуваючи неподалік будівлі АДРЕСА_3 за попередньою домовленістю зустрівся з громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, де ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 пройти у приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 71 патрон та запропонував на автомобілі проїхати за адресою: АДРЕСА_4 , де знаходиться бойовий припас, а саме ручна осколкова граната РГО, яку останній готовий передати ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») на автомобілі прослідували за адресою на яку вказав ОСОБА_5 , а саме до будинку АДРЕСА_4 , де на вулиці, біля вказаного вище будинку ОСОБА_5 о 20 год. 08 хв. передав ручну осколкову гранату РГО ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки видав працівникам поліції ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області предмети зовні схожі на 71 патрон та предмет, який зовні схожий на ручну осколкову гранату РГО, які були ним придбані у ОСОБА_5 .
Згідно висновку судової експертизи зброї № 3377 від 01.05.2024 59 (п'ятдесят дев'ять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є проміжними патронами калібру 5,45х39 з кулями «ПС» зразка 1974 року (7Н6-60 патрон), які призначені для стрільби, 12 (дванадцять) патронів належать до категорії військових бойових припасів та є гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R з кулями зі сталевим осердям «ЛПС» (57-Н-323 - 1 патрон) та важкими кулями «FMJ» (57-Д-423 - 11 патронів), які призначені для стрільби.
Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи № 3375 від 01.05.2024 надані ОСОБА_7 працівникам поліції предмети є корпусом ручної осколкової гранати дистанційної дії, оборонного типу РГО та ударно-дистанційний запал ручної гранати УДЗ. Корпус гранати РГО (заряд вибухової речовини у міцному корпусі), споряджений запалом УДЗ (засобом підриву), складають гранату РГО, яка належить до категорії бойових припасів військового призначення.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - тобто придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 13.06.2024, незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, з метою подальшого збуту, бойовий припас, а саме: ручну осколкову гранату DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022», при цьому розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (остання редакція 03.04.2024), додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі - Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року (остання редакція 22.02.2024), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, яку без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел, спрямований на подальший збут вказаного бойового припасу став незаконно зберігати при собі.
Так, 13.06.2024 приблизно о 15 год. 40 хв., ОСОБА_5 знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, в сфері незаконного поводження з бойовими припасами, а саме спрямованого на незаконний збут бойових припасів маючи корисливий мотив, з метою незаконного особистого збагачення, незаконно збув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки, за грошову винагороду в розмірі 2000 гривень, предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022».
У подальшому, 13.06.2024 року поблизу будинку АДРЕСА_6 , у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, предмет візуально схожий на ручну осколкову гранату DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022», яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .
Відповідно до довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 13.06.2023 начальника відділу ВКЗ ВЗ УВТС ГУНП в Харківській області корпус ручної осколкової гранати DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022» та запал (підривач) типу DM82A3 з маркуванням HGBZ DM 82 A3 LOS DNM відносяться до категорії небезпечних та обмежено небезпечних об'єктів.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України - тобто придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
13.06.2024 о 17 год. 15 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
13.06.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Підозра висунута ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-заявою від ОСОБА_8 , про вчинене кримінальне правопорушення;
-показами свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , щодо злочинної діяльності ОСОБА_5 ;
-рапортами від оперуповноваженого СКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 ;
-матеріалами отриманими під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки бойових припасів від 05.04.2024, 17.04.2024 та 13.06.2024 (протоколи огляду покупця, протоколи огляду грошових коштів, протоколи добровільної видачі);
-протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;
-висновком судової експертизи зброї № 3377 від 01.05.2024, яким підтверджено, що надані на дослідження патрони, належать до категорії військових бойових припасів, які незаконно збув ОСОБА_5 ;
-висновком судової вибухотехнічної експертизи № 3375 від 01.05.2024, яким підтверджено, що надана на дослідження граната РГО, належить до категорії бойових припасів військового призначення, яку незаконно збув ОСОБА_5 ;
-довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 13.06.2023, якою підтверджено, що корпус ручної осколкової гранати DM51A2 з маркуванням «HGR SPLITTER DM51A2 DNM 05K0022» та запал (підривач) типу DM82A3 з маркуванням HGBZ DM 82 A3 LOS DNM відносяться до категорії небезпечних та обмежено небезпечних об'єктів, яку незаконно збув ОСОБА_5 ;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 , в ході якого під час обшуку особи було виявлено та вилучено речові докази;
-протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 де мешкає ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено речові докази;
-повідомленням про підозру відносно ОСОБА_5 за ознаками ч. 1 ст. 263 КК України.
Орган досудового розслідування вбачає підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, в органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 та докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій в сфері незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами, оскільки вказана протиправна діяльність мала тривалий та систематичний характер. У зв'язку з чим, підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи про незворотність настання покарання, може, намагатися уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинувши місце мешкання.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити незаконні дії спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому буде відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи характер скоєного ОСОБА_5 злочину, обставини кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, свідчать про його схильність до скоєння протиправних дій в сфері незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами, оскільки вказана протиправна діяльність мала тривалий та систематичний характер, що свідчить про продуманість протиправних дій ОСОБА_5 .
З метою запобігання вищевказаним ризикам слідчий просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити, посилаючись на наведені в ньому обставини.
Захисник підозрюваного проти клопотання слідчого заперечував, надав медичні документи щодо незадовільного психічного стану підозрюваного та зазначив, що в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» відсутні умови для утримання підозрюваного та надання відповідної медичної допомоги.
Підозрюваний підтримав свого захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. перебуває кримінальне провадження № 12024221220000534 від 01.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
13.06.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
13.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом с частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя визнає підозру у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, обгрунтованою і достатньою для застосування до нього запобіжного заходу.
Інкримінований ОСОБА_5 злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Санкцією ч.1 ст. 263 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Як ризики, які дають достатнi пiдстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, варто враховувати дані, що характеризують особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_5 згідно ч.5 ст.12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, за віком підозрюваного відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою; у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 через тяжкiсть вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам.
В той час, підозрюваним та його захисником ризики не спростовані.
Щодо заперечень захисника в частині відсутності в слідчому ізоляторі умов для надання підозрюваному психіатричної медичної допомоги, слідчий суддя зазначає, що в умовах слідчого ізолятора створена медична частина для надання ув'язненим відповідної медичної допомоги. Психіатрична допомога ув'язненим і засудженим, які страждають на психічні розлади і тримаються в СІЗО, надається відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу». У разі виникнення підозри на наявність психічних розладів в ув'язненого чи засудженого медичний працівник негайно викликає екстрену медичну допомогу з подальшим повідомленням лікаря--психіатра. У разі тяжких психічних розладів, у тому числі інтоксикаційних та алкогольних психозів, діагностованих лікарем-психіатром, медичні працівники негайно вживають заходів щодо направлення такого ув'язненого або засудженого до закладу охорони здоров'я відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104. У разі агресивної поведінки з проявами буйства ситуативного характеру, намагання в збудженому стані вчинити членоушкодження до ув'язненого або засудженого застосовується захід ізоляції у вигляді поміщення до окремої палати-ізолятора для осіб з психічними розладами медичної частини. Заходи ізоляції особи, яка страждає на психічний розлад, під час надання їй психіатричної допомоги застосовуються за рішенням начальника СІЗО на підставі висновку лікаря-психіатра і лише тоді, коли всіма іншими законними заходами не можна запобігти діям особи, що становлять безпосередню небезпеку для неї або інших осіб.
На підставі викладеного, чинним законодавством передбачені умови та правила надання психіатричної допомоги особам, ув'язненим в слідчих ізоляторах.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а саме п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання пiдозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Непосильний розмір застави ЄСПЛ визнав порушенням права на свободу та особисту недоторканість. Прикладом чого стала всім відома справа «Гафа проти Мальти».
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкiсть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що застава у даному випадку повинна бути помірною та достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, а саме в розмірі, вказаною п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
На думку слідчого судді, такий розмір застави достатньою мірою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
В разі внесення застави, необхiдно підозрюваного з-під варти звільнити та покласти на нього ряд обов'язків згідно ч.5 ст. 194 КПК України.
У разі порушення підозрюваним обов'язків, покладених на нього у разі внесення застави, прокурор має право звернутись з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 11.08.2024 включно.
Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 13.06.2024.
Строк дії ухвали - до 11.08.2024 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст судового рішення складено 19.06.2024.
Слідчий суддя