Справа № 953/2248/24
н/п 1-кс/953/4427/24
"19" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024221070000145 від 28.01.2024 за ч. 1 ст. 115, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України про арешт майна, -
встановив:
17 червня 2024 року суду надійшло, направлене поштою 14.06.2024, клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024221070000145 від 28.01.2024 за ч. 1 ст. 115, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України про арешт майна, - покривала зі слідами речовини бурого кольору, вилученого 13.06.2024 в ході слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 за місцем мешкання останнього на території домоволодіння АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на здійснення СУ ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221070000145 від 28.01.2024 за ч. 1 ст. 115, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України з обставин умисних вбивств ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньої змови групою осіб, підозра в якому повідомлена ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
До судового засідання прокурор та власник тимчасово вилученого майна не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за своєї відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить до наступного:
З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, вбачається здійснення СУ ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024221070000145 від 28.01.2024 за ч. 1 ст. 115, п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України з обставин умисних вбивств ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньої змови групою осіб, підозра в якому повідомлена ОСОБА_7 та ОСОБА_8
13.06.2024 під час проведення слідчого експерименту вилучене майно, яке прокурор просив арештувати на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, за його відповідності критеріям ст.98 КПК України, як таке, що містить відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
При тому, ст.98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Вилучене в ході слідчого експерименту покривало може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
При визначенні способу арешту майна у відповідності до положень п.5, п.6 ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб, вважає на необхідне накласти арешт з забороною власнику права на користування та розпорядження арештованим майном.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснювалось.
Керуючись ст. 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, з забороною власнику права розпорядження та користування, на покривало зі слідами речовини бурого кольору, належне ОСОБА_4 .
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» в камері схову речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особам, відсутнім при оголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1