18 червня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної (відеоконференція) ОСОБА_6
захисника (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2024 року про зміну запобіжного заходу щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., не одруженої, не працюючої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст.182, ч.3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 182, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.357, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , яке погоджене із прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 .
На таке судове рішення прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що при обранні запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні одного
ЄУНСС: 725/5465/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
НП: 11-сс/822/181/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, однак на даний час змінилась кількість кримінальних правопорушень та їх кваліфікація.
Стверджує, що на даний час існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на інших підозрюваних, потерпілих і свідків в даному кримінальному провадженні.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано належним чином того, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні значної кількості кримінальних правопорушень проти власності, які були вчинені в складі організованої групи, яка своїми протиправними діями завдала шкоди мешканцям різних областей України та привласнила кошти в сумі 1 932 351 грн.
Посилається на те, що підозрювана ОСОБА_6 може незаконно вплинути на основного свідка в кримінальному провадженні, оскільки знає його особисто та їй відомо місце його проживання.
Вважає, що встановлені досудовим розслідуванням ризики не можна нівелювати застосувавши більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.07.2024 року.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
При вирішенні питання щодо допуску апеляційної скарги прокурора до розгляду, апеляційний суд керується правовою позицію, викладеною в постанові ККС ВС від 17.05.2021 у справі №335/9520/19 (провадження №51-2755км20), в мотивувальній частині якої зазначено, що сторони кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному обраного запобіжного заходу у випадку, якщо застосування такого запобіжного заходу або відмова в його застосуванні підлягають апеляційному оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК України
Враховуючи те, що п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України передбачена можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмови в його застосуванні, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у зміні застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимогами ч.ч. 1 та 2 ст. 200 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Із наданих суду матеріалів встановлено, що 21.02.2023 року до ЄРДР було внесено відомості №12023262020000634 за ч.3 ст. 190 КК України.
07.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
27.12.2023 ухвалою Першотравневого районного суду, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_10 продовжено до 12 місяців, а саме до 07.07.2024.
06.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (в редакції до 11.08.2023) КК України.
13.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 182, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції до 11.08.2023), ч. 1 ст. 209 КК України.
За підозрою, ОСОБА_10 переслідуючи корисливу мету спрямовану на особисте протиправне збагачення шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах дії воєнного стану, створив та очолив стійку організовану злочинну групу, до складу якої залучив ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Діяльність організованої групи спрямована на незаконне привласнення особистих офіційних документів особи та інших офіційних документів, а також незаконне збирання, зберігання, використання конфіденційної інформації про осіб громадян України та використання її для подальшого введення в оману та зловживання довірою з метою заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами, які належать юридичним особам - комерційним банкам та кредитним спілкам, що здійснюють свою діяльність у сфері грошового посередництва: приймання депозитів і/або аналогів депозитів, а також надання кредитів і позик.
Створена ОСОБА_10 на тривалий період часу організована група характеризувалась стабільністю і згуртованістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності, розробкою і узгодженням планів і методів вчинення злочинів, домовленістю та готовністю до постійного вчинення злочинів всіма членами організованої групи, розподілом функцій між учасниками групи, а також розподілу коштів отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками.
Для досягнення спільної мети організованої злочинної групи, яка полягала в незаконному збагачені, ОСОБА_10 розробив план з розподілом функцій учасників групи, де першочергові дії були спрямовані на незаконне заволодіння паспортом громадянина України та в його незаконному використанні, беж належної згоди потерпілих. Для цього ОСОБА_10 , в невстановленому слідством місці, з використанням електронно-обчислювальної техніки (комп'ютерної та мобільної техніки), діючи умисно, створив в соціальній мережі «Facebook» фейкові сторінки вигаданих осіб (користувачів), таких як « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », з яких опубліковував (розміщував) оголошення про заробіток на сторінці користувача або на сторінках різних груп, які допомагають знайти роботу, а саме в групах з назвою: «Додатковий заробіток, робота на дому, онлайн робота», « Шукаю роботу-пропоную роботу», «Оголошення та робота. Україна», «Оголошення про роботу. Україна» та ін., з наступним змістом:
- «Люди не платіть кошти за ссилки, сайти! Є можливість заробляти щоденно, потрібні картки. Чесно! Законно! Пишіть у пп», « У тебе є телеграм і банк. картка? У нас є реальна робота з щоденним доходом (50-1500) без обману! Детальніше пиши в приват»;
- «Терміново потрібні 4 люд з банк. карткою на постійну роботу з доходом від 23тис в місяць! Оплата щоденно. Без вкладень і обману!! Реально платять! Став #»;
- «Не бігайте по різним сайтам, неплати за ссилки, а потім жаляться що нема роботи! Є! заробляй від 1500 через день без вкладень! Без обману. Пиши за інфо ** » та ін.
Дані оголошення були спрямовані на пошук осіб, які бажають заробити. Коли людину зацікавлювало дане оголошення, то для отримання більш детальної інформації вона переходила за посиланням на сторінку автора оголошення та в « Messenger » залишала повідомлення або залишала коментар під вказаним оголошення. У відповідь ОСОБА_20 , маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом громадянина України та іншими офіційними документами особи, одразу відправляв, розроблене ним же повідомлення, де детально описувалися умови праці, в чому полягала дана робота та оплата за вказану роботу.
Особа ознайомившись з умовами роботи, будучи введена в оману та довіряючи благим намірам учасників групи, не підозрюючи протиправної мети вчинюваних відносно неї дій, які полягали у заволодінні її особистими документами та подальше використання їх, надавала згоду на співпрацю. ОСОБА_10 , діючи до заздалегідь розробленого плану та відповідно до відведеної йому функції, отримавши згоду від потерпілих надавав контакти так званого «менеджера» - іншого учасники групи ОСОБА_6 або ОСОБА_11 , а саме посилання на перехід в додаток «Telegram», де був ним попередньо створений фейковий користувач під нікнеймом « ОСОБА_21 » під ім'я ОСОБА_22 , або «ОСОБА_70», або « ОСОБА_23 » під ім'ям ОСОБА_24 та ін., до яких мали доступ всі учасники групи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ..
Потерпіла переходячи за посиланням в месенджер «Telegram» починала спілкування, написавши повідомлення в чаті. В свою чергу ОСОБА_11 або ОСОБА_6 , в різній співучасті, діючи по попередньо обумовленому плану та відповідно до відведених їм ролей, для досягнення спільної мети, продовжували роз'яснювати потерпілій та вихваляти надійність даної роботи, гарну оплату, кількість працюючого персоналу, фінансовий обіг грошових активів, тобто входили в довіру до особи та запобігали виникненню будь-яких сумнівів щодо ознак законності їхніх дій, з метою досягнення необхідного результату та кінцевої мети організованої групі спрямованого на незаконне привласнення особистих офіційних документів особи та інших офіційних документів, а також незаконне збирання, зберігання, використання конфіденційної інформації про осіб громадян України та використання її для подальшого введення в оману та зловживання довірою з метою особистого збагачення.
Учасники групи ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , усвідомивши що особа зацікавлена в даному заробітку, з метою перевірки можливості використання особистих конфіденційних даних про особу для подальшого оформлення кредитів, вводячи в оману особу роз'яснювали їй, що для того щоб розпочати роботу необхідно провести обов'язково перевірку, оскільки головною умовою роботи є відсутність грошових боргів між фінансовими компаніями та банками, так як діяльність полягала в фінансовій операції грошових коштів через банківські картки, після чого також необхідно пройти авторизацію, реєстрацію, відео верифікацію, он-лайн перевірку на сайтах з якими вони співпрацюють і здійснюють виведення грошових коштів, приховавши, що даними сайтами являються фінансові установи по наданню он-лайн кредитів.
Для того, щоб здійснити повноцінну перевірку ОСОБА_11 та ОСОБА_6 зазначали про необхідність передати копію (фото) паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше індивідуальний податковий номер (ІПН)) і лише після даної перевірки розпочнеться співпраця. Таким шляхом, злочинна організована група незаконного заволодівала шахрайським шляхом вищезазначеними документами, які надають їм право посвідчувати конкретні події та факти від імені власника, а саме укладати цивільно-правові угоди, здійснювати банківські операції та ін.
Також, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , під приводом наявності банківської картки для здійснення операцій та для нарахування заробітку, дізнавалися від особи назву банку в якому вона обслуговується та номера платіжних карток, якими вона користується. Якщо банки, де обслуговується особа не підходили для здійснення шахрайських дій злочинною організацією то ОСОБА_11 та ОСОБА_6 надавала вказівку особі відкрити он-лайн рахунки в «Універсал Банк» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Приват Банк», «Райффайзен Банк» та ін., пояснюючи це тим, що в банківській установі, де обслуговується особа наявний малий ліміт для виведення грошових кошів.
Отримавши необхідні відомості в чаті, а саме номер банківської картки, назву банку, копію паспорта громадянина України та РНОКПП, ОСОБА_10 , діючи умисно,без відома власника документів, здійснював перевірку кредитних зобов'язань між особою та фінансовими компаніями на офіційному сайті «Українське бюро кредитних історій», яке займається збором, зберіганням, обробкою і наданням кредитних історій. Відсутність кредитної історії і відсутність кредитної заборгованості, свідчило про те, що дана особа підходить для вчинення відносно неї шахрайських дій, тому ОСОБА_10 одразу переказував особі на банківську картку, до якої мав доступ, 500 гривень та повідомляв, що це є перший заробіток за перші виконані дії, цим самим зміцнюючи довірливі відносини.
Після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 продовжували переписку з особою, повідомляючи її що наступним кроком буде це надходження на її номер мобільного телефону повідомлення з цифровими кодами, які вона повинна відправляти їм у відповідь, що дані коди необхідні для авторизації на транзакцію грошових коштів, тобто це такий порядок і це підтвердження на здійснення переказу грошових коштів, а також, необхідно на своєму телефоні набрати комбінацію * ІНФОРМАЦІЯ_5 або ін., яка автоматично вмикала переадресацію, про що особа не знала, і всі вхідні дзвінки, які надходили до особи переправлялися на інший номер, тобто на номер телефону ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , які на далі приймали вхідні дзвінки і вели розмову від імені особи.
Таким шляхом, особи не усвідомлюючи наслідки своїх дій, надавала повний доступ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 до свого мобільного номера, який є фінансовим номером телефону і прив'язаний до банківських рахунків.
Після даних дій у користуванні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 знаходилася вся необхідна інформація, яка надавала можливість, при їхньому незаконному використанні, вчиняти шахрайські дії відносно фінансових компаній та банків, спрямовані на незаконне збагачення. Крім того, володіння паспортом громадянина України, РНОКПП, фінансовим номером та банківським рахунками третьої особи, давав повний доступ ОСОБА_10 до зміни та використання електронної адреси, здійснювати вхід в он-лайн банкінг (Приват24, МоноБанк та ін.), здійснювати перереєстрацію в месенджерах, відкривати нові он-лайн рахунки в банках. Також, ОСОБА_10 був переконаний, що їхні протиправні дії спрямовані на незаконне збагачення, шляхом отримання грошових коштів, не будуть викриті правоохоронними органами, так як всі дії, щодо отримання позики він виконує від імені третьої особи з використанням її конфіденційної інформації, особистих документів та банківських рахунків.
Для наступного кроку протиправних дій, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 підтримували постійне спілкування у чаті з особою, щоб не викликати в неї сумнівів та підозр в їхніх діях, і в спілкуванні постійно наголошували, що таким шляхом відбувається вивід коштів, що це все законно, що наслідків немає і що їхня фірма співпрацює як з кредитними фірмами так і з криптобіржами.
В цей час ОСОБА_10 з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи умисно, незаконно використовуючи без належної згоди особи, інформацію, що відповідно до ст. 11 ЗУ «Про Інформацію», відноситься до конфіденційної, зокрема щодо адреси, дати і місця народження, серії, номеру та дати видачі паспорта громадянина України та номеру ідентифікаційного коду, здійснював заповнення он-лайн заявки на офіційному сайті фінансової компанії, з метою отримання позики від імені третьої особи, зазначаючи її анкетні дані, електрону адресу, номер банківської картки.
Під час цього, ОСОБА_10 в черговий раз перераховував 500 гривень на банківський рахунок особи, вказуючи що це знову її заробіток за виконані дії, що дозволяло не викликати в особи будь-яких сумнівів, щодо дій, про які йшлося в оголошенні. До моменту отримання схвалення на отримання позики від фінансових компаній, тобто до досягнення своєї мети, ОСОБА_10 здійснював декілька переказів на банківську картку особи в сумі від 500 до 3000 гривень особам, дані яких використовував, наголошуючи, що дані кошти це заробіток, за ті дії, які особа здійснює за їхніми вказівками, а саме: відкривала он-лайн рахунок в банку; передавала коди для авторизації та реєстрації; проходила відео верифікацію; підтверджувала будь-які дії, які здійснював ОСОБА_10 ..
Крім цього, за вказівкою ОСОБА_10 , особа відповідала на дзвінок або відео дзвінок, який надходив з фінансової компанії, з метою проходження верифікації, не знаючи, що дані дії спрямовані на оформлення позики на її ім'я, так як ОСОБА_10 приховав дану інформацію від особи та стверджував їй, що дані дії здійснюються для погодження фінансової операції. В більшості випадках дані дії, а саме розмову з працівником фінансової компанії на підтвердження отримання позики від імені особи здійснювала ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , оскільки всі вхідні дзвінки, які поступали на мобільний телефон особи через переадресацію скеровувалися на номер мобільного телефону, який перебував у користуванні ОСОБА_11 та ОСОБА_6 і про дані дзвінки особа нічого не знала і в своєму телефоні побачити не могла.
Після чого, ОСОБА_10 , маючи у своєму розпорядженні попередньо незаконно отримані особисті документи та конфіденційні дані осіб, достовірно знаючи що не буде здійснювати погашення кредиту, з метою заволодіння коштами належних фінансовим установам, без відома та без згоди осіб дані яких використовував, вводячи в оману юридичні особи - фінансові компанії, щодо своєї особистості, укладав з ними он-лайн договір на позику, після чого юридична особа будучи введену в оману, здійснювала перерахунок грошових коштів на банківську картку, яка належить особі дані якої використовували учасники групи. Досягнувши очікуваного результату, ОСОБА_10 , як організатор групи, діючи в інтересах всіх учасників групи ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ,, умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення та з метою заволодіння даними грошовими коштами, маючи повний доступ до банківської картки особи, здійснював переказ отриманих незаконно кредитних коштів на заздалегідь підготовлені банківські картки оформлених на учасників групи: ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .. Заволодівши таким чином кредитними грошовими коштами, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 по передньо обумовленому плану злочинних дій та діючи за вказівкою ОСОБА_10 , з метою приховування руху цих коштів, переказували незаконно здобутті грошові кошти на банківську кратку останнього або ж знімали через термінали, тим самим привласнювали вказані гроші.
Крім цього, під час даних дій ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою особистого збагачення, шляхом використання електронно-обчислювальної техніки та конфіденційної інформації про особу, ввівши працівників банку в оману щодо своєї особи, маючи в своєму розпорядженні поточні рахунки третьої особи, подавав заявку в онлайн банкінгу та укладав з Товариством (банком) договір про надання послуги кредитування, після чого банк перераховував певну суму грошей на платіжну картку третьої особи і тоді ОСОБА_10 здійснював переказ даної суми грошей (повністю або частинами) на банківські рахунки ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , чи здійснював онлайн покупку в розстрочку побутової техніки та комп'ютерної техніки в онлайн магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 », оформлюючи дану розстрочку на третю особу, залишаючи її фінансове зобов'язання, а придбаний товар скеровував через ТОВ «Нова пошта», на себе або ОСОБА_11 чи ОСОБА_6 , якими в подальшому використовував на власний розсуд.
Під час досудового розслідування встановлено та задокументовано протиправну діяльність організованої злочинної групи в складі: ОСОБА_10 , як організатора, та виконавців: ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , які в період часу з 01 вересня 2022 року по 06 липня 2023 року, незаконно заволоділи офіційними документами сорока п'ятьох осіб, а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_69 .
Отримавши незаконно офіційні документи, організована група в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , незаконно використовувала їх для укладання договорів на отримання позики від іменні власника документів з фінансовими компаніями або Банками, залишаючи за ним боргові зобов'язання, а самі, шляхом вчинення шахрайських дій, отримували грошові кошти, якими розпоряджалися на власний розсуд. Даними діями, організована група заволоділа грошовими коштами, які належать: ТОВ «Мілоан»; ТОВ «Містер Кеш»; ТОВ «ФІНФОРС»; ТОВ «СС ЛОУН»; ТОВ «УКР Кредит Фінанс»; ТОВ «Маніфою»; ТОВ «Качай гроші»; ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; ТОВ «Селфі Кредит»; ТОВ «Бізнес позика»; ТОВ «Таліон»; ТОВ «Інвеструм»; ТОВ «Авентус Україна»; ТОВ «Бі Ел Джимікрофінанс»; ТОВ «Кредит Кепітал»; АТ КБ «Приват банк»; АТ «Універсал Банк»; АТ «А-Банк» та АТ «Таскомбанк».
Даними протиправними діями, вищезазначена організована група незаконно заволоділа грошовими коштами в сумі 1 932 351,00 гривень, (один мільйон дев'ятсот тридцять дві тисячі триста п'ятдесят одна гривня),якими розпорядилися на власний розсуд.
Надані стороною обвинувачення докази є на даний час достатніми для висновку про обґрунтованість підозри та не оскаржуються в поданій апеляційній скарзі.
Як встановлено апеляційним судом, ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецькій області від 18.07.2023 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.12.2023 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 змінено на заставу в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 грн., яку остання внесла та на неї поставлено відповідні обов'язки.
13.06.2024 року до слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці було подано клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 .
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя вказав, що стороною обвинувачення не надано відомостей, які б підтверджували необхідність зміни виду запобіжного заходу на більш суворий.
З такою позицію слідчого судді погоджується і колегія апеляційного суду.
На переконання апеляційного суду органом досудового розслідування не доведено, що підозрювана ОСОБА_6 під час дії запобіжного заходу у вигляді застави порушувала покладені на неї обов'язки чи неналежної їх виконувала.
Стороною обвинувачення не обґрунтовано, яким чином зміна підозри вплинула на раніше встановлені ризики, та чому, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваної впродовж значного часу, таким ризикам не можна запобігти не застосовуючи найбільш суворий запобіжний захід.
Сама по собі зміна підозри не може бути достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим, а тому підстав для його зміни чи скасування у апеляційному суді немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 червня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: [підпис] ОСОБА_1
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П. , підпис) (ПІБ)
19.06.2024 року
(дата засвідчення копії)