18 червня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024262150000139 від 13.03.2024 року за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Костинці Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, зі слів: освіта середня, одружений, дітей на утриманні не має, утримує господарство, в силу ст. 89 КК України не судимий, підозрюється в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345, ч.2 ст. 262 та ч.1 ст. 263 КК України, та адвоката ОСОБА_6 , - на ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 червня 2024 року,-
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя
АДРЕСА_2 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-сс/822/184/24 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК України
області АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 10 серпня 2024 року, без визначення розміру застави - продовжено.
Доводи апеляційних вимог.
Підозрюваний ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі не погоджується із оскаржуваною ухвалою.
Вважає, що він має право на запобіжний захід у вигляді застави або домашнього арешту.
При цьому звертає увагу на своє здоров'я, зокрема, що у нього сім переломів тазу та гіпертонія, що його син служить у ЗСУ, а також, що він має постійне місце проживання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що заявлені у клопотанні ризики не в повній мірі були підтверджені в судовому засіданні доказами, поданими в якості додатків до клопотання.
Слідчим суддею не було взято до уваги зменшення ризиків, що існували на час застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, зокрема, що підозрювані в присутності захисників дали вичерпні покази по справі, які суттєво не відрізняються від показань потерпілих та свідків, ОСОБА_7 у скоєному розкаюється та сприяє слідству у встановленні всіх обставин події, що в свою чергу спростовує ризик можливого впливу останнім на потерпілих і свідків; - з цих же підстав, а також враховуючи наявність постійного місця проживання в сільській місцевості, ведення фермерського господарства, стан здоров'я ОСОБА_7 , суттєво зменшуються ризики можливого переховування від органу досудового розслідування та суду і вчинення нових злочинів.
Вказує, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 в силу ст. 89 КК України є не судимим, проте слідчий суддя не в повній мірі взяв до уваги те, що викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ст. 342 ч.2 та ст. 345 ч.2 КК України не відносяться до категорії тяжких, хоча і пов'язані з нанесенням шкоди здоров'ю, та згідно п.3 ч.2 ст. 183 КПК України не є підставою для обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за ці кримінальні правопорушення, та які дають право слідчому судді не визначати розмір застави.
Що стосується кримінальних правопорушень, передбачених ст. 262 ч.2 та ст. 263 ч.1 КК України, то вони відносяться до категорії тяжких, однак не відносяться до категорії злочинів, по яких слідчий суддя має право не визначати розмір застави.
Вважає, що слідчий суддя на законних підставах повинен був визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 ..
Позиції сторін.
Адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні, підтримав подані ним та підозрюваним ОСОБА_7 апеляційні скарги, просив їх задовольнити посилаючись на доводи викладені в них. Скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт або визначити розмір застави.
Прокурор просив апеляційні вимоги учасників кримінального провадження залишити без задоволення, як необґрунтовані, а ухвалу слідчого судді - без змін, як таку, що відповідає вимогам закону.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторін провадження, з'ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та умотивованим.
З наданих апеляційному суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13.03.2024 в ЄРДР за №12024262150000139 були внесені відомості за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 345, ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 262, ч.1 ст. 263 КК України.
13.03.2024 о 19 год. 22 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.03.2024 у кримінальному провадженні №12024262150000139 від 13.03.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 345, ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 262, ч.1 ст. 263 КК України.
15.03.2024 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 12.05.2024 року.
06.05.2024 у кримінальному провадженні №12024262150000139 від 13.03.2024 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 13.06.2024.
10.05.2024 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.06.2024 року.
06.06.2024 ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 13.08.2024.
Оскаржуваною ухвалою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» до 10.08.2024.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 345, ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 262, ч.1 ст. 263 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим/прокурором та сумнівів не викликає, а їх сукупність дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому діянь є обґрунтованою та дає підстави для продовження строку тримання його під вартою.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, або ж щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів та в межах досудового слідства повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчиненого злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Окрім цього, слідчим суддею враховано тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , які відносяться до невеликої тяжкості та до тяжких злочинів, і за деякі з них передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 та 10 років, а також дані про особу підозрюваного в їх сукупності, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не було встановлено. Жодних доказів цих обставин стороною захисту суду не надано.
Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Що стосується тверджень апелянтів про стан здоров'я, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного ОСОБА_7 , а також наявність постійного місця проживання, то вони не є надто вагомими підставами, які суттєво впливають на зміну йому раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою, окрім того такі доводи підозрюваного та його захисника були предметом розгляду слідчим суддею, який дав вичерпні мотиви чому вони не можуть бути взяті до уваги, та з якими погоджується і колегія суддів.
Надаючи оцінку аргументам апелянтів наведеним у скарзі, а саме в разі обрання відносно ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка здатна утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, то, на думку колегії суддів, вони є не вмотивованими та не доведеними, і не спростовуються належними доказами.
Оскільки, наразі матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, як і не містять тих даних, які б давали можливість застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як про те просить захист і підозрюваний.
Що стосується доводів сторони захисту в частині зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то на думку апеляційного суду вони є не підтвердженими.
Так, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_7 переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на інших учасників провадження, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Докази наявні в матеріалах кримінального провадження також вказують і на наявність ризику можливого вчинення іншого злочину, так як ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоч і в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим.
Отже, продовження запобіжного заходу здійснюється з метою подальшого попередження ризиків поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Так, згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Проте, а ні слідчим суддею, а ні апеляційної інстанцією не встановлено гарантій того, що підозрюваний не порушуватиме обов'язків альтернативного запобіжного заходу у виді застави, чи домашнього арешту.
При цьому, Суд апеляційної інстанції звертає увагу на встановлені ризики та особу ОСОБА_7 , тяжкість вчинених ним кримінально караних діянь, які були спричинені працівникам правоохоронних органів (поліціантам) та період вчинення - воєнний стан, який оголошений відповідно до указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», обґрунтованість доказів того, що саме ця особа причетна до вчинення інкримінованих йому діянь, покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження, а тому доводи скарг апелянтів їх не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом й не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг учасників провадження.
Істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ч.2 ст. 376, 183, 199, 309, 404, 407, 418, 419, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 червня 2024 року відносно ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3