Справа № 761/15387/24
Провадження № 1-кс/761/10247/2024
Іменем України
19 червня 2024 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 72023000320000021 від 28.03.2023 року
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана скарга.
З матеріалів скарги вбачається, що БЕБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000320000021 від 28.03.2023 року.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року у справі № 761/38677/23 у рамках кримінального провадження № 72023000320000021 від 28.03.2023 року, детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку було вилучено майно належне ОСОБА_6 .
Скаржник зазначає, що вилучене майно має статус тимчасово вилученого та підлягає поверненню власнику.
Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив слідчого суддю її задовольнити.
Прокурор та детектив проти задоволення скарги заперечили.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши доводи скарги, вивчивши матеріали долучені до скарги, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення скарги.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року у справі № 761/38677/23 у рамках кримінального провадження № 72023000320000021 від 28.03.2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 про право власності на нерухоме майно відсутнє та фактично використовується для здійснення незаконної реалізації тютюнових виробів, з метою виявлення, фіксації та вилучення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення та майна яке здобуте у результаті його вчинення, зокрема: незаконно виготовлених тютюнових виробів (табаку для кальяну, електронних сигарет, рідин для наповнення електронних сигарет тощо), тютюнових виробів без марок акцизного податку та з марками акцизного податку невстановленого зразка, в тому числі з ознаками підроблення, необлікованих тютюнових виробів та тютюнових виробів зберігання яких здійснюється з порушенням законодавства, документів та чорнових записів щодо їх походження, придбання, зберігання та транспортування, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, комп'ютерної техніки (в тому числі мобільні телефони, комп'ютери, ноутбуки, планшети), флеш-накопичувачів, на яких є відомості щодо незаконної діяльності, печаток, тощо.
Співставлення вилученого майна та резолютивної частини ухвали слідчого судді по справі № 761/38677/23, свідчить про те, що було вилучено виключно майно, дозвіл на вилучення якого було надано.
Так, частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Частиною 2 ст. 168 КПК України регламентовано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку.
Стаття 169 КПК України містить положення щодо порядку припинення тимчасово вилученого майна. Так, таке майна повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; та у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, якою передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено та у випадку, передбаченому ч. 6 ст. 173 КПК України - коли ухвала про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше 72 годин з дня надходження до суд у клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Наведене свідчить, що вилучене слідчим майно не має статусу тимчасово вилученого майна, тобто на режим його подальшого утримання не поширюються вимоги ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК, отже на слідчого або прокурора не покладався обов'язок протягом 48 годин ініціювати перед слідчим суддею вирішення долі зазначеного майна шляхом накладення арешту на нього.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 167, 168, 237, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчого яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 72023000320000021 від 28.03.2023 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1