Справа № 761/8096/24
Провадження № 3/761/2312/2024
31 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого фізичною особою - підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2024 року серії ААД №863151, 13 лютого 2024 року о 18 год 05 хв на вул. Дегтярівській - виїзд з вул. Г. Джонсона місті Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan» державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху та при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Opel» державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Зазначив, що рухався зі сторони вул. Деревлянської в сторону вул. О. Теліги, виїхавши зі світлофора, перетнувши трамвайні колії, чекав на зелений сигнал світлофору на перехресті вулиць Дегтярівської та Зоологічної, щоб завершити маневр, перешкоди він не створював. Коли загорівся зелений сигнал світлофору ОСОБА_1 щойно почав рух, проїхавши 5-10 см, був вже на вулиці Дегтярівській, відчув зіткнення з автомобілем марки «Opel». Вважє, що ДТП сталося з вини іншого учасника.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 неодноразово викликався в судове засідання для надання пояснень, однак не з'явився, причини неприбуття не повідомив.
26.04.2024 у судовому засіданні ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про витребування з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції відеозапис з місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2024, яке в подальшому було задоволено суддею.
02.05.2024 на електронну адресу суду надійшов лист від 02.05.2024 №15334/41/11/14/02-2024 про те, що дані отримані із засобів відео фіксації в Системі зберігаються в термін до тридцяти календарних днів, на тридцять перший календарний день дані, отримані із засобів відео фіксації в Системі, знищуються в автоматичному режимі. У зв'язку із тим, що із дати події пройшло більше місячного терміну, задовольнити запит неможливо.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2024 року серії ААД №863151; схема місця ДТП від 13 лютого 2024 року, пояснення ОСОБА_1 від 13 лютого 2024 року; пояснення ОСОБА_3 від 13 лютого 2024 року, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши долучені фото та характеристику, приходжу до наступного висновку.
Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні встановлено, що дії водія ОСОБА_1 у даному випадку, з урахуванням наведеного, відповідають вищевказаному правилу, визначеним п. 10.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується схемою ДТП, характером механічних пошкоджень транспортних засобів, фотоматеріалами та поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, підстави стверджувати про порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 Правил дорожнього руху - відсутні.
Оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не додано будь-яких інших доказів, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом і не являється безперечним доказом вини правопорушника, а тому суддя, приймаючи справедливе і неупереджене рішення, приходить до висновку, про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 124, 247, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП закрити через відсутність у його діях складу даного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя Олена ЧАЙКА