Справа № 758/6079/24
11 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою
АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №579063 від 11.05.2024, складеним відносно ОСОБА_1 , остання 11.05.2024 близько 20 год. 00 хв. за адресою м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 3/9 , вчинила конфлікт з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого відбулася штовханина, чим порушила громадський порядок і спокій громадян та вчинила правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не визнала та пояснила, що в її діях не було умислу на порушення громадського порядку та спокою громадян. Зазначила, що вона не була ініціатором конфлікту, а лише намагалася захистити свою подругу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року № 10 узагальнив судову практику щодо розгляду, зокрема, адміністративних справ про хуліганство, і дійшов наступних висновків. Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП.
Проте, аналізуючи фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та докази додані до матеріалів справи, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно матеріалів справи та пояснень, наданих в судовому засіданні, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками і такі спрямовані до конкретної особи з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. В даному випадку, судом встановлено, що між сторонами виникли неприязні стосунки на ґрунті обопільних звинувачень, через які фактично мав місце конфлікт, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Олена КОВБАСЮК