Провадження № 2/641/307/2024 Справа № 641/2313/23
19 червня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Музиченко В.О.
за участю секретаря - Подосокорської А.О.,
справа № 641/2313/23
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Агафонова Т.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини строком три місяці.
Позов обґрунтовано тим, що у 2014 році після початку на території Луганської області антитерористичної операції син позивача ОСОБА_4 разом з цивільною дружиною ОСОБА_3 та її дітьми переїхали з м. Кадіївка Луганської області у м. Харків. У 2015 році була придбана квартира за адресою.: АДРЕСА_1 , в якій син та його родина була зареєстровані як тимчасово переміщені особи, а реєстрація їх місця проживання залишилася на території тимчасово окупованого міста Кадіївка Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача ОСОБА_4 раптово помер через захворювання на коронавірус, смерть настала у м. Жовті Води Дніпропетровської області, куди вся родина сина виїхала 02.03.2022 року через початок військової агресії з боку Російської Федерації і постійні масовані обстріли м. Харкова. Станом на 24.02.2022 року позивач перебувала в Луганській області, куди їздила відвідати родину іншого сина, який проживає у м. Луганську та перевірити стан квартири, яка залишилась у м. Кадіївка. Повернутися на підконтрольну владі України територію позивач змогла лише 20.02.2023 року автомобільним гуманітарним коридором, який був організований через території. РФ з перетинання в Сумській області державного кордону між РФ та Україною у населеному пункті Покровка. Під час перетину кордону всіма громадянами України, які перебували в евакуаційних автобусах жодних відміток у паспортах не ставилося. На момент смерті сина позивача і протягом усього шестимісячного терміну, вона перебувала на окупованій території і не мала можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Заповіту син позивача не залишив. Відмовлятись від своїх спадкових прав позивач намірів не мала, тому звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у оформленні її спадкових прав в зв'язку із пропуском строку на подання відповідної заяви. Вважає, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
07.06.2023 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що проти позову ОСОБА_1 не заперечує. Позивач є матір'ю її цивільного чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підтвердила обставини викладені у позовній заяві. Вважає, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 року закрито підготовче провадження.
Представник позивача надала заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, справу просила розглядати за відсутності її та позивача.
Відповідач ОСОБА_3 надала відзив на позовну в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку в тому числі і шляхом розміщенні оголошення про виклик в судове засідання. Відзив на позов не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов наступного.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки № 6328001967 від 28.11.2014 року ОСОБА_1 взята на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактичне місце проживання вказано: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки № 6328005822 від 26.01.2015 року ОСОБА_4 взятий на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактичне місце проживання вказано: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
11.03.2023 року постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алдакимової М.Б., ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки останньою пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для його поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України.
Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
За положеннями пункту 2.1. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Згідно із ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до Указу Президента України, затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022 року (зі змінами) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У період дії правового режиму воєнного стану встановлено обмеження руху транспортних засобів, введено комендантську годину.
Впровадження воєнного стану є надзвичайними невідворотними обставинами - форс-мажором, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким ТПП України засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) до їх офіційного закінчення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
В подальшому внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини, який на рівні вищевказаної постанови КМУ спочатку був зупинений на час воєнного стану, а згодом цей порядок неочікувано змінився у гіршу сторону для спадкоємців, цей строк був обмежений відстроченням на чотири місяці. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту визначити правила своєї поведінки. Дійсно, строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, про що було сформовану відповідні правові висновки касаційним судом у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п.3 Постанови КМУ №164, вважав її такою, що суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України.
На підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем надано Довідку Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в якій зазначено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 перетнула кордон України в пункті пропуску РК-608 Сумської області 20.02.2023 року як пішохід.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач об'єктивно не могла раніше звернутися до нотаріуса, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею поважними та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у три місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 терміном три місяці з дати набранням рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Суддя: В. О. Музиченко