18 червня 2024 року
м. Київ
справа №260/8573/23
адміністративне провадження №К/990/17909/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року
у справі №260/8573/23
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, в якому просив:
- стягнути на його користь з відповідачів заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 260/136/20 в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника прокурора Закарпатської області за період з 14 грудня 2021 року по 04 вересня 2023 року в розмірі 933915,08 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача 2 на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 14 грудня 2021 року по 04 вересня 2023 у розмірі 933915,08 грн (дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень 08 копійки).
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача 1 відмовлено.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року стягнуто з Офісу Генерального прокурора за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот гривень) грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року залишено без змін.
08 травня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/8573/23.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку зі сплатою судового збору в неповному обсязі. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку.
В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скарга. При цьому вказує, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України, проте ухвалою Верховного Суду 25 квітня 2024 року подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а тому його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
За такого правового регулювання та за таких конкретних обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень позивач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вказуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, а саме статті 236 КЗпП України у взаємозв'язку із статтями 21, 24 КЗпП України щодо видання уповноваженою особою наказу про поновлення особи на роботі за відсутності її заяви, яка не тільки підтверджує волевиявлення на продовження роботи, але й свідчить про зобов'язання працівника виконувати роботу, визначену трудовою угодою, та не враховано правові висновки, щодо застосування вказаних норм права, викладені Верховним Судом у постанові від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, що визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника.
Крім того вказує, що судами при ухваленні рішень неправильно застосовано (не застосовано) положення вимог статей 7, 89 Закону України «Про прокуратуру», підпункт 7 пункту 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме без врахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 420/8539/21.
Також вказує, що судами першої та апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме статті 90 КАС України у взаємозв'язку із статті 134 КАС України, без урахування висновку щодо правильного застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 600/813/20-а та від 02 серпня 2022 року у справі №640/14930/20.
Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/8573/23.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/8573/23.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк,
Судді Верховного Суду