18 червня 2024 року
Київ
справа № 380/9746/23
адміністративне провадження № К/990/21760/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №380/9746/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікер" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
05.06.2024 до суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці (далі - Митниця) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.04.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Митниці у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних підстав його пропуску.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними. Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що оскаржене судове рішення прийняте 31.07.2023, отримане апелянтом 01.08.2023, проте, апеляційну скаргу подано лише 20.03.2024. При цьому суд врахував, що Митниця до цього вже двічі зверталась до суду з апеляційними скаргами. Оцінивши наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виснував, що вони не є об'єктивними та непереборними перешкодами, які не залежать від волі особа та які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про продовження процесуального строку, яка вмотивована тим, що відповідач не має можливості сплатити судовий збір.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд звернув увагу на те, що Митниця у поданій заяві просить про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, хоча апеляційну скаргу було залишено без руху виключно з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без обмеження часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Суд врахував, що загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту подання апеляційної скарги втретє, становить понад 7 місяців, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Доводи Митниці про відсутність коштів на сплату судового збору та введення в Україні воєнного стану були відхилені апеляційним судом з посиланням на відповідну практику Верховного Суду.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що наведені апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі висновки є виправданими лише у мирний час. Суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження була відсутність коштів на сплату судового збору, що зумовлено збройною агресією російської федерації проти України. Після надходження відповідного фінансування Митниця у максимально короткий строк та без зайвих зволікань усунула відповідні недоліки. Звертає увагу на опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник не наводить жодних доводів, які свідчили на спростування такого висновку апеляційного суду, як і не надає відповідних доказів.
З приводу посилань скаржника на відсутність коштів на сплату судового збору, у зв'язку з чи були повернуті попередньо подані апеляційні скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень: вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 16.10.2023 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору); ухвалою від 30.10.2023 продовжено Митниці строк на усунення недоліків апеляційної скарги; ухвалою від 15.11.2023 відмовлено у задоволенні повторного клопотання про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вдруге скаржник подав апеляційну скаргу 12.01.2024, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.02.2024 залишив без руху, а ухвалою від 05.03.2024 повернув скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги. Втретє Митниця подала апеляційну скаргу 20.03.2024, тобто майже через вісім місяців з дня ухвалення рішення суду першої інстанції, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою. Причин, які позбавляли Митницю можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки, скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 31.07.2023 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 20.03.2024 (дата подання апеляційної скарги втретє) Митниця не зазначила. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Митниця не надала.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі №760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржник на пропозицію суду не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку, що скаржник не спростовує за змістом касаційної скарги.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №380/9746/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сікер" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко