18 червня 2024 року
Київ
справа № 500/1295/23
адміністративне провадження № К/990/19147/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №500/1295/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення пені нарахованої на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, -
16.05.2024 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), подана через підсистему «Електронний суд».
Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оцінивши доводи якого, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. У зв'язку з цим ухвалою від 28.05.2024 Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Також у зв'язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати: платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС 12.06.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги. До заяви долучено уточнену касаційну скаргу, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, платіжну інструкцію від 03.06.2024 № 673.
Перевіряючи доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів встановила, що ГУ ДПС не зазначає інших причин його пропуску, крім тих, які суд вже визнав неповажними. Основною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС вважає своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні та подання повторних касаційних скарг у найкоротші терміни. Безпосередніх причин, які унеможливлювали подання касаційної скарги у більш стислий строк, ГУ ДПС так і не зазначає.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до дати звернення з касаційною скаргою вчетверте, становить більше п'яти місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі.
У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали від 28.05.2024, ГУ ДПС так і не обґрунтовує проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об'єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через невиконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, оскільки її не можна вважати такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №500/1295/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про стягнення пені нарахованої на суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк