18 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6642/23 пров. № А/857/2416/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Заверухи О.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (суддя - Тимощук О.Л., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2015 - 2021 роки, додаткової оплачуваної відпустки за 2016 - 2018, 2020, 2022 роки як учаснику бойових дій в загальній кількості 188 днів; зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2015 - 2021 роки, додаткової оплачуваної відпустки за 2016 - 2018, 2020, 2022 роки як учаснику бойових дій в загальній кількості 188 днів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.02.2022 його звільнено зі служби в поліції згідно пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Однак при звільненні зі служби в Національній поліції України відповідач не виплатив компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку 79 днів, додаткову оплачувану відпустку за вислугу років 39 діб, додаткову відпустку, що надається учасникам бойових дій 70 днів. Загалом відповідачем не виплачено грошову компенсацію позивачу за 188 днів невикористаних відпусток, набутих за період служби в органах Національної поліції України у 2015-2022 роках. Вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною та порушує право позивача на грошову компенсацію невикористаних днів відпустки у разі звільнення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року заяву представника позивача адвоката Думич Оксани Іванівни про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення, та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним та обґрунтованим. Вказує, що справа цієї категорії є типовою та такою, що не потребує значного часу для підготовки/написання позовної заяви.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування, є завищеним та неспівмірним із складністю справи. Таким чином вважав, що заяву слід задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України). Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано:
ордер серії АТ №1048994 від 26.09.2023, виданий адвокатським об'єднанням "Кей партнерс" на надання адвокатом Думич Оксаною Іванівною правової допомоги ОСОБА_1 в Івано-Франківському окружному адміністративному суді на підставі договору про надання правової допомоги №2023/09-4 від 07.09.2023 (а.с.94);
копію Договору від 07.09.2023 №2023/09-4 про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.1 якого адвокат Адвокатське об'єднання "Кей партнерс" в особі керуючого партнера Думич Оксани Іванівни зобов'язалося надати правову допомогу ОСОБА_1 . Відповідно до пункт 3.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 1 рік (а.с.95-96);
копію Додатку №1 від 07.09.2023 до Договору про надання правничої допомоги №2023/09-4, пунктом 2 якого передбачено, що розмір вартості наданих адвокатом послуг становить 8000 грн (а.с.97);
Акт від 20.09.2023 про виконанні роботи та наданні послуги станом на 20.09.2023 до Договору про надання правової допомоги №2023/09-4 від 07.09.2023, відповідно до пункту 1 якого Адвокатське об'єднання "Кей партнерс" в особі керуючого партнера Думич Оксани Іванівни та клієнт ОСОБА_1 погодили, що станом на 20.09.2023 об'єднанням було надано клієнту перелік послуг: 1) консультації, вивчення матеріалів справи, складення тактики та стратегії захисту (1 год); 2) підготовлено та подано адвокатський запит до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо невикористаних частин відпусток та виплати грошової компенсації (1 год); 3) підготовлено проект позовної заяви щодо визнання протиправними дій щодо невиплати клієнту компенсації при звільненні за невикористані дні щорічної основної, додаткової відпустки та додаткової відпустки учаснику бойових дій (7 год). Відповідно до пункту 4 зазначеного акту, сторони погодили, що вартість послуг, зазначених в пункті 1 цього акту становить 8000,00 грн (а.с.99);
інформаційне повідомлення АТ "Перший український міжнародний банк" №@2PL007094 від 29.12.2023 про зарахування коштів, яким підтверджено сплату ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського об'єднання "Кей партнерс" грошових коштів в сумі 8 000,00 грн як оплату за договором про надання правової допомоги №2023/09-4 від 07.09.2023 (а.с. 98).
Аналізуючи зміст заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а також дослідивши докази, які були подані на підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції правильно зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18, від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.
З аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Згідно пункту 1 акту про виконані роботи, консультація, вивчення матеріалів справи, складення тактики та стратегії захисту зайняла 1 год.
Слід зазначити, послуги щодо надання усних консультацій разом з аналізом документів щодо оскаржуваного рішення охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду
Згідно пункту 3 підготовка проекту позовної заяви зайняла 7 год. Слід зазначити, що справа цієї категорії є типовою і такою, що не потребує значного часу для підготовки/написання позовної заяви.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі не відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, так як і час витрачений адвокатом на проведення відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, апеляційний суд вважає, що справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 2000 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України задовольнити частково.
Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в справі №300/6642/23 скасувати та прийняти нове, яким заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №300/6642/23 - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (код ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
О. Б. Заверуха