Справа № 120/10388/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
18 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073, 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач стверджує, що надання ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову обумовлюється перебуванням позивача в нього на військовому обліку військовозобов'язаних та особистим зверненням із відповідною заявою та документами, про що власне й повідомлено ОСОБА_1 . Також відповідач стверджує, що ухвала суду першої інстанції на його адресу не надходила.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
16.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову з підстав визначених в п. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема, повідомив відповідача про те, що є сином особи з інвалідністю ІІ групи - ОСОБА_2 . Статус батька позивача та їх спорідненість підтверджується доданими до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ №059365.
На звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь у формі листа від 31.05.2023 за №4174 в якому, з посиланням на абз. 2 п. 23 Порядку № 1487, запропонував позивачу особисто прибути до центру комплектування для належного оформлення права на відстрочку та відповідних військово-облікових документів.
На переконання позивача, зміст отриманої відповіді свідчить про те, що його заява від 16.05.2023 відповідачем по суті не розглянута, рішення з приводу висвітленого в заяві питання не прийнято, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідком розгляду заяви позивача від 16.05.2023 відповідне рішення про відмову чи про надання відстрочки не прийнято. А тому, необхідно зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 16.05.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регламентуються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів,
Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 23 цього Закону (в редакції чинній на час подання заяви позивачем про надання відстрочки) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Цією ж статтею встановлено, що особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому - дев'ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Отже, на час подання позивачем заяви про надання відстрочки військовозобов'язані які мали одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи не підлягають мобілізації.
В подальшому, Законом №3161-IX від 28.06.2023 у вищезазначену норму внесено зміни та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед інших військовозобов'язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком № 1487.
Відповідно до п. 2 Порядку №1487 організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п. 23 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Отже, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.
Поряд із цим суд враховує, що вичерпний перелік облікових даних зміна яких вимагає від призовника, військовозобов'язаного, резервіста особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку визначено ч. 11 ст. 98 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зокрема, такими даним є: зміна сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади.
В даному випадку, відповідач в листі від 31.05.2023 за №4174 не зазначив, які саме облікові дані позивача, про які останній був зобов'язаний повідомити в семиденний строк відповідний орган, де перебуває на військовому обліку, зазнали змін.
В свою чергу, оцінюючи посилання відповідача на пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів), суд зазначає наступне.
Так, з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п. 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до положень пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, у тому числі:
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Відповідно до абз.8 п.11 цього Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви за наявності підстав, оскільки відстрочка передбачає її письмове оформлення.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянтами, що надання ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову обумовлюється перебуванням позивача в нього на військовому обліку військовозобов'язаних та особистим зверненням із відповідною заявою та документами.
Однак, суд звертає увагу, що лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2024 р. №4147 фактично є роз'ясненням щодо правил перебування на військовому обліку.
За наслідком розгляду заяви позивача від 16.05.2023 відповідне рішення про відмову чи про надання відстрочки не прийнято, тобто допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в не прийнятті рішення за наслідком розгляду заяви від 16.05.2023.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності зобов'язати розглянути заяву позивача від 16.05.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.