Справа № 759/16480/23 Головуючий у І інстанції - Бабич Н.Д.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
18 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до Волинської митниці Державної митної служби України, у якій просив:
- скасувати постанову Волинської митниці Державної митної служби України від 16 серпня 2023 року у справі про порушення митних правил № 0159/20500/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 471 Митного кодексу України, а провадження у справі за протоколом про порушення митних правил 0159/20500/23 закрити.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що спірна постанова, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності є протиправною, позаяк при винесенні оскаржуваної постанови Відповідач неповно з'ясував всі обставини справи.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до частини 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до протоколу порушення митних правил від 08.05.2023 № 0159/20500/23 08.05.2023 близько 20 год. 40 хв. в зону митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці по смузі руху «зелений коридор» у напрямку «В'їзд в Україну» заїхав автомобіль марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , з пасажиркою - громадянкою України ОСОБА_2 .
Для проходження митного контролю Позивач обрав смугу руху «зелений коридор», тобто відповідно до ст. 366 Митного кодексу України, він заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.
При митному контролі та огляді вказаного транспортного засобу, ручної поклажі та багажу у гр. України ОСОБА_1 (Позивача) встановлено наявність коштів в сумі 402 602 грн, що в еквіваленті становить 10 000 (десять тисяч) євро, яка не перевищує дозволену до ввезення норму готівки, а також 2 172 298 грн, що перевищує дозволену до ввезення норму готівки визначену постановою Національного банку України № 3 від 02.01.2019, а також підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Зазначена валюта на вимогу посадової особи митного органу була пред'явлена гр. України ОСОБА_1 (Позивачем) для перерахунку в службовому приміщенні м/п «Устилуг» та знаходилась в його двох дорожніх сумках.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 (Позивач) намагався шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перемістити через митний кордон України валюту, що перевищує дозволену законодавством України суму без письмового декларування в розмірі 2 172 298 грн.
Під час провадження у справі про порушення митних правил від гр. України ОСОБА_1 (Позивача) до Волинської митниці надійшли додаткові пояснення до протоколу про порушення митних правил № 0159/20500/23 (вх. № 14881/7.3-20 від 15.05.2023), в яких зазначено, що ним 08.05.2023 при перетині митного кордону України, без наявності будь-якого злісного умислу, обрано смуху руху «зелений коридор», як і зазначено в протоколі про порушення митних правил, а також надіслано копію договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2021 в м. Києві за 3 836 840 грн, що належала громадянці України ОСОБА_3 , як підтвердження легальності доходів переміщуваної ним валюти через митний кордон України 08.05.2023.
Відповідно до інформації отриманої від Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області стало відомо, що гр. України ОСОБА_1 (Позивач) є фігурантом кримінального провадження від 02.02.2023 № 72023140000000022 за ознаками правопорушень, передбачених ч.1 ст. 209, ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 358 КК України.
У даному кримінальному провадженні, досліджуються обставини, щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Крім того, одним з документів, наявних в матеріалах вказаного кримінального провадження, наданих гр. України ОСОБА_1 (Позивачем), як підтвердження легальності доходів переміщуваної ним валюти через митний кордон України 04.02.2023 у пункті пропуску «Угринів-Долгобичу» митного поста «Угринів» Львівської митниці в напрямку «в'їзд в Україну» теж є договір купівлі-продажу квартири від 04.09.2021 в м. Києві за 3 836 840 грн, що належала громадянці України ОСОБА_3 .
Також, згідно з листом Волинської митниці Державної митної служби України від 26.05.2023 № 7.3-20/6052 відповідно до наявної інформації в модулі «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», фактів письмового декларування валютних цінностей, товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , в період 2022-2023 роки не виявлено.
У рамках зусиль Європейського Союзу (імплементаційний регламент Комісії ЄС 2021/776 від 11.05.2021) щодо боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму всі особи, які в'їжджають на територію ЄС або виїжджають з неї, зобов'язані заповнювати декларацію готівки, якщо мають при собі 10 000 євро або більше (або еквівалент в іншій валюті). Митні органи ЄС уповноважені перевіряти осіб, їх багаж і транспортні засоби. Вони також наділені повноваженнями затримувати незадекларовану валюту.
За інформацією, отриманою від митних органів Республіки Польща листом від 14.06.2023 № 0201-IGM.542.484.2023.4 (вх. № 20807/7.3-20 від 03.07.2023) встановлено, що 08.05.2023 в транспортному засобі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 на виїзд з Польщі переміщувалося дві людини: водій ОСОБА_1 та пасажирка ОСОБА_2 , які не повідомляли про вивезення готівкових коштів з території Республіки Польща.
Недекларування валюти в розмірі 2 574 900 грн (63 956,46 євро) митним органам Республіки Польща, а також переміщення гр. України ОСОБА_1 зазначеної валюти смугою руху «зелений коридор» при в'їзді на митну територію України вказує на відсутність наміру особи її задекларувати митним органам України.
За наслідками розгляду матеріалів справи про порушення митних правил № 0159/20500/23 Заступник начальника - начальник управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Волинської митниці Тарнавський Ю.М. прийняв постанову від 16.08.2023, якою Позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України.
Даною постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, на суму 434 459,60 грн.
Вважаючи постанову в справі про порушення митних правил від 16 серпня 2023 року № 0159/20500/23 протиправною, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оцінюючи обставини події, яка стала підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України (далі - МК України), з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи про порушення митних правил № 0159/20500/23, та обставини, викладені у письмових поясненнях Позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що Позивачем було допущено порушення визначеного законом порядку вивезення валютних цінностей за межі митної території України без їх письмового декларування у спосіб, передбачений законом, тобто вчинено недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 471 МК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 4 ст. 2 КпАП України питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 6 МК України митні інтереси України - це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення митної справи; митна безпека - це стан захищеності митних інтересів України.
Згідно зі ст. 8 МК України митна справа здійснюється на основі, зокрема, принципів законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, заохочення доброчесності, відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 МК переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Частиною третьої цієї статті закону передбачено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів визначено Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі - Положення № 3).
Пунктом 6 Положення № 3 передбачено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Заходи захисту, запроваджені Національним банком України (далі - Національний банк), порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті визначено Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5).
Відповідно до п. 18 Положення № 5 фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують:
1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;
2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.
Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.
Пунктом 20 Положення № 5 передбачено, що його норми застосовуються з урахуванням вимог, установлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, запровадження в Україні обмежень щодо вільного транскордонного переміщення валютних цінностей на суму понад 10 000 євро без їх письмового декларування є частиною програми фінансового моніторингу та заходом валютного контролю, направленим на забезпечення економічної безпеки країни, а також запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 471 МК України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі ст. 366 МК України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.
Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, стаття 366 МК України не містить положення, що проходження митного контролю за «зеленим коридором» не зумовлює необхідності обов'язкового особистого огляду, а також огляду чи переогляду транспортного засобу, ручної поклажі та багажу.
За інформацією, отриманою від митних органів Республіки Польща листом від 14.06.2023 № 0201-IGM.542.484.2023.4 (вх. № 20807/7.3-20 від 03.07.2023) встановлено, що 08.05.2023 в транспортному засобі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 на виїзд з Польщі переміщувалося дві людини: водій ОСОБА_1 та пасажирка ОСОБА_2 , які не повідомляли про вивезення готівкових коштів з території Республіки Польща (т. 1, а.с. 134зв).
Позивачем до суду апеляційної інстанції подано додаткові пояснення, в яких вказано, що він не зобов'язаний був декларувати в Республіка Польща валютні цінності (грошові кошти), оскільки він 30 квітня 2023 року задекларував в Республіці Білорусія 50 000,00 дол. США, та 3 060 000,00 грн, що підтверджується відповідною Декларацією від 30.04.2023 № 308000-301060.505.1.2023.1667.
Проте, вищевказане не є підставою для звільнення Позивача від обов'язкового декларування у разі переміщення через митний кордон України валюти, що перевищує дозволену законодавством України суму без письмового декларування (10000 євро).
Колегія суддів звертає увагу, що у примітці до статті 471 МК України зазначено, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 813/2601/18, обираючи «зелений коридор» для проходження митного контролю, Позивач фактично заявив про те, що переміщуваний ним через митний кордон України товар та грошові цінності не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Особа, обираючи проходження (проїзд) через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, а відтак застосування до такої особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, свідчить про те, що формою вини є умисні дії такої особи, яка усвідомлювала протиправний характер своїх дій, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 712/7552/16-а.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про прикордонний контроль», під час прикордонного контролю посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють свої повноваження в межах, передбачених Конституцією України, цим Законом, Законом України «Про Державну прикордонну службу України», іншими актами законодавства України, а також міжнародними договорами України.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про прикордонний контроль», взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон визначаються технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів.
Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон затверджується для кожного пункту пропуску через державний кордон керівником органу охорони державного кордону за погодженням з митним органом та керівниками контрольних органів і служб, а також підприємств, на території яких розміщено пункти пропуску через державний кордон.
Пропуск осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» регулюється Технологічною схемою, затвердженою Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 липня 2020 року №179-од (зі змінами, внесеними наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 серпня 2021 року № 192 (надалі - Технологічна схема).
Пунктом 2 Глави 1 Розділу ІV Технологічної схеми визначено послідовність проведення видів контролю при в'їзді в Україну:
- прикордонний контроль;
- митний контроль.
Відповідно до п.п. 4, 5 Глави 1 Розділу ІV Технологічної схеми особа, яка переміщує товари та транспортні засоби самостійно обирає відповідну смугу руху («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари, транспортні засоби не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Вибір особою (водієм чи пасажиром) смуги руху «червоний коридор» означає вибір форми декларування товарів, транспортного засобу, особистих речей та товарів шляхом декларування (письмового або усного).
Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу органу охорони державного кордону за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
Згідно з п. 11 Глави 1 Розділу ІV Технологічної схеми в'їзд (прибуття) осіб та транспортних засобів у пункт пропуску здійснюється в порядку черговості по мірі їх прибуття до пункту пропуску з дозволу посадових осіб підрозділу охорони державного кордону при наявності в усіх осіб документів та чинного страхового сертифікату на транспортний засіб шляхом видачі контрольного талона, на кожний транспортний засіб відповідно до обраної особою смуги руху.
Відповідно до п.п. 3, 4 Глави 3 Розділу ІV Технологічної схеми відповідальність осіб за порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю («зелених коридорах») настає у разі переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Громадяни, які слідують по «зеленому коридору», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Згідно з п. 13 Глави 3 Розділу ІV Технологічної схеми у випадку виявлення, під час здійснення митного контролю транспортного засобу та багажу громадян, порушення митних правил, уповноваженою посадовою особою митниці, яка виявила таке порушення, невідкладно складається протокол про порушення митних правил.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2023 близько 20 год. 40 хв. в зону митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці по смузі руху «зелений коридор» у напрямку «В'їзд в Україну» заїхав автомобіль марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , з пасажиркою - громадянкою України ОСОБА_2 . Вказане підтверджується Контрольним талоном (т. 1, а.с. 53).
Відповідно до Протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0159/20500/23 від 14 червня 2023 року посадової особи Державної прикордонної служби ОСОБА_10 (а.с. 124), остання в період з 09-00 год 08.05.2023 до 09-00 год. 09.05.2023 виконувала наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді ВШ «Кордон» (вартовий шлагбауму) у п/п «Устилуг».
Як зазначено ОСОБА_10 у вищевказаному Протоколі, в її обов'язки в зазначеному наряді серед іншого входила видача контрольних талонів по «червоному» та «зеленому» коридорах при запуску осіб, транспортних засобів та вантажів на в'їзд в Україну у п/п «Устилуг», в залежності від вибору особою смуги руху.
08.05.2023 під час в'їзду з території Республіки Польща в пункт пропуску «Устилуг» автомобіля марки «Volkswagen», номерний державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_10 усно опитала водія про кількість осіб, що переміщуються разом з ним, чи переміщують вони заборонені або обмежені для ввозу на територію України товари та яку смугу руху по «червоному» чи «зеленому» коридору він бажає обрати.
На поставлені ОСОБА_10 питання водій заявив, що в транспортному засобі переміщується всього дві особи, будь яких заборонених або обмежених для ввозу на територію України товарів вони не мають, та бажають обрати смугу руху «зелений коридор».
Відповідно до Технологічної схеми, затвердженої Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2020 № 179-од, ОСОБА_10 було видано водію контрольний талон по «зеленому коридору» із зазначенням номерного державного реєстраційного знаку транспортного засобу НОМЕР_2 , його марки «VW», кількість осіб - 2, час в'їзду - 20:17 год.
Позивачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції було наголошено, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відобразив всі покази свідка ОСОБА_2 .
Колегія суддів дослідила аудіозапис судового засідання суду першої інстанції від 07 грудня 2023 року, в якому відображено показання свідка ОСОБА_2 та встановила, що виклик ОСОБА_2 , як свідка здійснено судом першої інстанції у межах своїх повноважень.
Так, в судовому засіданні суду першої інстанції 07 грудня 2023 року у даній адміністративній справі було допитано свідка ОСОБА_2 , яка вказала суду, що Позивач заявляв щоб йому надали декларацію для заповнення, проте працівниця митниці відмовилася її надати, оскільки останній рухається у «зеленій смузі». Також свідок ОСОБА_2 вказала, що не пам'ятає, чи запитував представник митниці про те, чи є в них кошти та цінності, які підлягають декларуванню, талон на «зелену смугу» вона також не бачила, оскільки його видали Позивачу.
Свідок попереджалася про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і була допитана судом першої інстанції у присутності учасників справи з метою повного та всебічного розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що покази свідка ОСОБА_2 не спростовують факт вчинення Позивачем вищевказаного правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідно до протоколу опитування у справі про порушення митних правил № 0159/20500/23 посадової особи митного поста «Устилуг» Волинської митниці ОСОБА_11 , для проходження митного контролю Позивач особисто подав такі документи: закордонний паспорт гр. України ОСОБА_1 , закордонний паспорт гр. України ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 та контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» із зазначенням номерного державного реєстраційного знаку транспортного засобу НОМЕР_3, його марки «VW», кількості осіб, які прямують на транспортному засобі - 2 та час в'їзду - 20:17, а також відміткою про проходження паспортного контролю (а.с. 53).
Так, при митному контролі та огляді вказаного транспортного засобу, ручної поклажі та багажу у гр. України ОСОБА_1 (Позивача) встановлено наявність коштів в сумі 402 602 грн, що в еквіваленті становить 10 000 (десять тисяч) євро, яка не перевищує дозволену до ввезення норму готівки, а також 2 172 298 грн, що перевищує дозволену до ввезення норму готівки, визначену постановою Національного банку України № 3 від 02.01.2019, яка також підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Зазначена валюта на вимогу посадової особи митного органу була пред'явлена гр. України ОСОБА_1 (Позивачем) для перерахунку в службовому приміщенні митного поста «Устилуг» та знаходилась в його двох дорожніх сумках.
Отже, гр. України ОСОБА_1 (Позивачем) свідомо заявлено про товари не за встановленою письмовою формою, а шляхом вчинення дій. Наявність у Позивача валюти понад встановлену норму свідчить про порушення ним обов'язку письмово задекларувати товари.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 (Позивач) намагався шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перемістити через митний кордон України валюту, що перевищує дозволену законодавством України суму без письмового декларування в розмірі 2 172 298 грн.
Отже, переміщення гр. України ОСОБА_1 зазначеної валюти смугою руху «зелений коридор» при в'їзді на митну територію України вказує на відсутність наміру особи її задекларувати митним органам України.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк