Справа № 560/3711/24
18 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К., розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
представниця військової частини НОМЕР_1 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить визначити спосіб виконання судового рішення, щодо норми закону, яка не діяла на момент звільнення позивачки.
В обґрунтування заяви вказує, що Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" в редакції з 26.02.2021 передбачає такий вид доходу як сума індексації грошових доходів громадян. Проте, позивачка виключена зі списків військової частини НОМЕР_1 15.12.2017. Оскільки нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а попередня редакція не містила необхідної норми - військова частина не має підстав для нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2017. Зміни до законодавства внесені 26.02.2021, а індексація грошового забезпечення не виплачувалася з 01.01.2016 по 15.12.2017 тому порушений принципу незворотності дії правової норми в часі, та, як наслідок, відсутність підстав для виплати компенсації втрати частини доходу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 заява про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 560/3711/24 передана на розгляд судді Ковальчук О.К.
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
Рішенням від 15.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, починаючи з 01.03.2016 по 24.02.2024 включно, у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. При цьому додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом. Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 1540/4122/18.
Таким чином, суть процесуального інституту додаткового судового рішення зводиться до того, що за допомогою додаткового судового рішення суд вирішує окремі правові вимоги, які не були вирішені основним рішенням, а також за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази або вирішені не всі клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може бути прийняте, якщо судом при ухваленні основного рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Разом з тим, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень щодо зміни його суті, або встановлення способу його виконання.
Звертаючись до суду із заявою щодо винесення додаткового рішення представниця військової частини НОМЕР_1 за результатами вже досліджених судом обставин справи і доказів, зокрема і відзиву в якому дублюється суть поданої заяви, просить прийняти нове рішення, змінивши його суть. Отже, заява не відповідає вимогам статті 167 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про очевидну необґрунтованість заяви про ухвалення додаткового рішення та необхідність її повернення без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву представниці військової частини НОМЕР_1 про ухвалення додаткового рішення повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук