Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 червня 2024 р. № 520/12993/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення від 12.04.2024 року №204150006936 про відмову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати та перераховувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн. НОМЕР_1 ) з 04.04.2024 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською обласною прокуратурою 03.04.2024 року за №21-150вих-24 та 03.04.2024 №21-149вих-24, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 незалежно від того, чи припинено роботу на час звернення за пенсією (чи її перерахунку) або вона продовжується.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 28.05.2024 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що рішення відповідача є правомірним, відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач), 04.04.2024 через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001 року при наявності вислуги більше 23 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати.
До заяви про призначення пенсії позивач додав: паспорт громадянина України МА416664, ідентифікаційний код, трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , довідку про стаж на прокурорських посадах №07-323вих-24 від 01.04.2024, дві довідки про складові заробітної плати, видані Сумською обласною прокуратурою за №21-150 вих-24 від 03.04.2024 року про складові заробітної плати та №21 -149вих-24 від 03.04.2024 року про складові заробітної плати/грошове забезпечення за період з 2022 по 2024 роки.
За результатами розгляду заяви від 04.04.2024 року, рішенням від 12.04.2024 року №204150006936 (далі - оскаржуване рішення) у призначенні пенсії за вислугою років позивачу відмовлено та роз'яснено, що на даний час пенсія працівникам прокуратури призначається відповідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», а необхідний стаж роботи - 25 років відсутній.
Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи відмову у призначенні пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Так, вимогу призначити пенсію згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 позивач обґрунтовує тим, що саме на час, коли діяла вказана норма, ОСОБА_1 був працевлаштований на прокурорську посаду з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону України «Про прокуратуру» передбачала, що відпрацювавши понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати.
Гарантія реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення безпосередньо визначена ст. 22 Конституції України, яка передбачає, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто, вступивши у відповідні правовідносини з державою (вступ на службу до органів прокуратури), позивач справедливо розраховував, що запропоновані державою соціальні гарантії не будуть скасовані у разі зміни законів і він зможе отримувати пенсію в розмірі 90% від заробітної плати, маючи понад 20 років відповідного стажу.
Вирішуючи питання про застосування Закону України «Про прокуратуру» в часі, відповідач свідомо ігнорує ст. 22 Конституції України, яка встановлює, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням викладеного, відповідач при розгляді заяви позивача від 04.04.2024 року про призначення пенсії мав застосувати положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, оскільки внесеними вказаним Законом, а також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року змінами, на які посилається відповідач, в порушення ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі «Міллер проти Австрії» від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення «Кічко проти України» від 08.11.2005 року, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_2 , довідки Сумської обласної прокуратури 07-323вих-24 від 01.04.2024, військового квитку серії НОМЕР_3 вбачається, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії від 04.04.2024 року, спеціальний стаж позивача, що дає право на пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», складає більше 20 років, що не заперечується і відповідачем.
Таким чином, з поданих до відповідача документів та матеріалів справи встановлено, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (більше 20 років вислуги та більше 15 років роботи на прокурорських посадах), але відповідач свідомо обмежує його в реалізації цього права.
Відновлення права позивача на призначення пенсії полягає у зобов'язанні відповідача здійснити призначення, проводити виплати в повному обсязі та відповідні перерахунки пенсії позивачу за вислугою років з 04.04.2024 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, складові заробітної плати/грошове забезпечення з 2022 по 2024 роки, які видані Сумською обласною прокуратурою 03.04.2024 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення від 12.04.2024 року №204150006936 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати та перераховувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн. НОМЕР_1 ), з 04.04.2024 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською обласною прокуратурою 03.04.2024 року за №21-150вих-24 та 03.04.2024 №21-149вих-24, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 незалежно від того, чи припинено роботу на час звернення за пенсією (чи її перерахунку) або вона продовжується.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов