Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
17 червня 2024 р. справа № 520/35192/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2023 року (в межах строку звернення до адміністративного суду), без обмеження максимального розміру; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2023 року (в межах строку звернення до адміністративного суду) без обмеження максимального розміру, відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року по адміністративної справі №520/14022/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024р. позов - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу призначення, обчислення, нарахування, виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.07.2023 року призначення, обчислення, нарахування, виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023р. без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
04.06.2024р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по даній справі, а саме зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.07.2023 року призначення, обчислення, нарахування, виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 у розмірі 2000,00 грн.
Представником позивача 14.06.2024р. до суду подано письмові пояснення, у яких зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі №520/35192/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.07.2023 року щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 та з 01.07.2023р. без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VІ. Нараховано різницю в пенсії у розмірі 24.000,00 гривень за період з липня 2023 року по червень 2024 року.
Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що порядок та підстави ухвалення додаткового судового рішення встановлені у ст. 252 КАС України, де визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зазначений перелік підстав, передбачених у ч.1 ст. 252 КАС України для прийняття додаткового рішення є вичерпним.
Тобто, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2019 у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 року у справі №120/432/20-а зазначив, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
У спірних правовідносинах судом не встановлено наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024р., зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.07.2023 року призначення, обчислення, нарахування, виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713.
У мотивувальній частині рішення судом зазначено, що вимога заявника про призначення і виплату щомісячної доплати саме у розмірі 2.000,00грн. у межах спірних правовідносин є передчасною і спрямованою на майбутнє, бо суб'єкт владних повноважень не вчиняв управлінського волевиявлення з приводу обчислення цього платежу у будь-якій іншій сумі, відмінній від 2.000,00грн.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки дане питання вирішено судом при ухваленні рішення від 12.01.2024р.
Окрім того, як встановлено судом з поданих відповідачем пояснень та протоколу перерахунку пенсії заявника з 01.07.2023р. та з 01.03.2024р., позивачу було призначено щомісячну доплату до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 у розмірі 2000,00 грн.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з”ясування об”єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об”єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 143, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Заяву позивача від 04.06.2024 р. про ухвалення додаткового судового рішення - залишити без задоволення.
2.Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення по справі №520/35192/23.
3.Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко