Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 червня 2024 року № 520/6681/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 07.09.2022 - 20.11.2023, збільшеної до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв'язку з отриманим 07.09.2022 пораненням в разі не нарахуванні додаткової винагороди у порядку постанови постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100 000 грн;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити збільшеної додаткової грошової винагороди відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 07.09.2022-20.11.2023, збільшеної до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпусці після лікування у зв'язку з отриманим 07.09.2022 пораненням в разі не нарахуванні додаткової винагороди у порядку постанови постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що додаткову винагороду за час лікування після отриманного поранення 07.09.2022 по момент виключення з військової частини не було сплачено у розмірі 100000 грн пропорційно на місяць. На його звернення відповідачем не надано відповіді. Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що військовою частиною позивачу за весь час лікування та відпусток виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн пропорційно на місяць за період з вересня 2022 року по червень 2023 року, що підтверджено наданою до відзову довідкою. Просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Наказом командира вйськової частини НОМЕР_2 від 04.12.2023 за № 340 військовослужбовця за призовом старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , який знаходився в розпорядженні командира частини НОМЕР_4 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 23.11.2023 № 532 з військової служби у відставку за статтею 26 ч. 4 п. 2 п.п. «б» (за станом здоров'я) виключено із списків частини особового складу та всіх видів забезпечення і направити на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного(стаціонарного)хворого № 10304 надану військово-медичним клінічним центром Північного регіона, позивач перебував на лікуванні з 08.09.2022 по 10.09.2022.
З довідки військово-лікарської комісії від 20.10.2023 за № 2499 встановлено, що старший лейтенант медичної служби ОСОБА_1 потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 днів.
Довідкою від 04.11.2022 за № 27/2322 про обставини травми(поранення,контузії, каліцтва) старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 встановлено, що 07 вересня 2022 року під час бойового зіткнення біля населеного пункту Іванівка Харківської області, пересуваючись на транспортному засобі, стався наїзд на невідомий вибуховий пристрій, внаслідок чого він отримав мінно-вибухову травму, травмотичну ампутацію обох нижніх кінцівок на рівні верхньогї третини стегна.Закриту черепно-мозкову травму, контузію головного мозку, опік обличчя та правої кісті.
Довідкою військово-медичної клінічного західного регіону від 03.11.2022 за № 1501/1 встановлено, що поранення ТАК пов'язане з проходженням військовою служби.
Довідкою Державної реабілітаційної установи Центр комплекної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» від 28.12.2022 за № 346 встановлено, що поранення ТАК пов'язане з проходженням військовою служби.
Довідкою Державної реабілітаційної установи Центр комплекної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» від 24.02.2023 за № 144 встановлено, що поранення ТАК пов'язане з проходженням військовою служби. Потребує протезування обидвох нижних кінцівок на рівні стегон.
Довідкою Державної реабілітаційної установи Центр комплекної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» від 24.03.2023 за № 354 встановлено, що поранення ТАК пов'язане з проходженням військовою служби. Потребує протезування обидвох нижних кінцівок на рівні стегон.
Довідкою Державної реабілітаційної установи Центр комплекної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» від 21.04.2023 за № 564 встановлено, що поранення ТАК пов'язане з проходженням військовою служби. Потребує протезування обидвох нижних кінцівок на рівні стегон.
Довідкою військово-медичної клінічного західного регіону від 20.10.2023 за № 2499а/1 встановлено, що поранення ТАК пов'язане з проходженням військовою служби.
Довідкою від 07.07.2023 за № 16/14/762 надану командуванням військової частини НОМЕР_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з 24.02.2022 по 07.098.2022.
Відповідачем до матеріалів справи надано довідку від 27.03.2024 за № 22/1357 про нарахування грошового забезпечення за період з 01.09.2022 по 04.12.2023, з якої встановлено, що позивач в період з вересеня 2022 року по лютий 2023 року включно отримував додаткову винагороду та доплату до додаткової винагороди, а саме:
- вересень 2022 року нараховано додаткова винагорода 44 000,00 грн, доплата додаткової винагороди 56 000,00 грн;
- жовтень 2022 року нараховано додаткова винагорода 30 000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70 000,00 грн;
- листопад 2022 року нараховано додаткова винагорода 30000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70 000,00 грн;
- грудень 2022 року нараховано додаткова винагорода 30 000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70 000,00 грн;
- січень 2022 року нараховано додаткова винагорода 30000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- лютий 2022 року доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- березень 2023року нараховано додаткова винагорода 100 000,00 грн;
- квітень 2023 року нараховано додаткова винагорода 100000,00 грн;
- травень 2023 року нараховано додаткова винагорода 100000,00 грн;
- червень 2023 року нараховано додаткова винагорода 100000,00 гривень.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплй не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання докум
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, врегульовано, зокрема, Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення № 912/з/29).
Згідно пункту 2 Окремого доручення № 912/з/29, на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Згідно пункту 5 Окремого доручення № 912/з/29, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам. (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).
Згідно пункту 6 Окремого доручення № 912/з/29, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно пункту 7 Окремого доручення № 912/з/29, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних Із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), але не більше періоду дії воєнного стану;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).
У довідці обов'язково зазначати:
військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини;
інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;
обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);
підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі Положення №402).
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу I Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Главою 21 розділу II Положення №402 визначений порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.
Згідно пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно пункту 21.2 глави 21 розділу II Положення №402, причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини;
б) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби;
в) Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
г) Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
ґ) Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини;
д) Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
е) Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби;
є) Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ж) Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової - служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
з) Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
и) Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу;
к) Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.
Підпункт а пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачає: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Вирішуючи цей спір, суд констатує, що відповідач не заперечує та визнає факт отримання позивачем поранення та травми, що пов'язана із захистом Батьківщини.
Отримання травми підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 04.11.2022 за № 27/2322 про обставини травми(поранення,контузії, каліцтва) старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 встановлено, що 07 вересня 2022 року під час бойового зіткнення біля населеного пункту Іванівка Харківської області, пересуваючись на транспортному засобі, стався наїзд на невідомий вибуховий пристрій, внаслідок чого він отримав мінно-вибухову травму, травмотичну ампутацію обох нижніх кінцівок на рівні верхньогї третини стегна.Закриту черепно-мозкову травму, контузію головного мозку, опік обличчя та правої кісті.Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 07.10.2022.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, за весь час лікування та відпусток ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн пропорційно на місяць на період з вересня 2022 по червень 2023 року включно. На підтвердження виплати додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_2 надано довідку від 27.03.2024 за № 22/1357 про нарахування грошового забезпечення за період з 01.09.2022 по 04.12.2023, з якої встановлено, що позивач в період з вересеня 2022 року по лютий 2023 року включно отримував додаткову винагороду та доплату до додаткової винагороди, а саме:
- вересень 2022 року нараховано додаткова винагорода 44000,00 грн, доплата додаткової винагороди 56000,00 грн;
- жовтень 2022 року нараховано додаткова винагорода 30000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- листопад 2022 року нараховано додаткова винагорода 30000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- грудень 2022 року нараховано додаткова винагорода 30000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- січень 2022 року нараховано додаткова винагорода 30000,00 грн, доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- лютий 2022 року доплата додаткової винагороди 70000,00 грн;
- березень 2023року нараховано додаткова винагорода 100000,00 грн ;
- квітень 2023 року нараховано додаткова винагорода 100000,00 грн;
- травень 2023 року нараховано додаткова винагорода 100000,00 грн;
- червень 2023 року нараховано додаткова винагорода 100000,00 грн;
- липень 2023 року нараховано додаткова винагорода 16129,03 грн;
- серпень 2023 року додаткова винагорода не нарахована;
- вересень 2023 року додаткова винагорода не нарахована;
- жовтень 2023 року додаткова винагорода не нарахована
Тобто, у період з вересня 2022 року по червень 2023 року позивачу виплачувалась збільшено додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я.
Окрім того, у матеріалах справи наявні витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 07.09.2022 за № 239 про вибуття позивача до комунального некомерційного підприємства «Зміївська центральна лікарня» Зміївської міської ради Харківської області м.Зміїв Харківської області з 07 вересня 2022 року.
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2022 за № 245 відповідно до пп. 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силаї України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, до їх повернення) ОСОБА_1 увільнити від займаної посади та зарахувати у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , 09 вересня 2022 року.
Випискою № 232 із медичної картки Державного некомерційного підприємства «Галичина», ІНФОРМАЦІЯ_3 , старший лейтенант ОСОБА_1 находився у стаціонарі з 04.11.2022 по 08.05.2023 з діагнозом ампутаційні кукси обох ніжніх кінцівок на рівні верхньої третини стегна справіа, середньої третини стегна зліва; акубаратравма у вигляді хронічної нейросенсорної приглухуватості.
Листом організації охорони здоров'я Міністерства оборони військового реабілітаційного центру Аарденбург реабілітація медичних спеціалістів, який завірений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, встановлено, що ОСОБА_1 пройшов багатопрофільну програму реабілітаційного лікування в умовах стаціонару з 08 травня 2023 року по 06 жовтня 2023 року у військовому реабілітаційному центрі м. Доорп, Нідерланди.Пацієнта було виписано 06 жовтня 2023 року.
З виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 12828 ОСОБА_1 , дата госпіталізації 06.10.2023, дата виписки 20.10.2023, встановлений діагноз наслідки мінно-вибухової травми 07.09.2022 у вигляді ампутації кукс правої нижньої кінцівки на рівні ніжньої третинистиегна після операції ампутації 08.09.2022 з приводу множинних вогнепальних осколкових поранень обох гомілок, турнікетного сіндрому.Наслідки мінно-вибухової травми (07.09.2022), струсу головного мозку у вигляді антено-невротичного синдрому.
Таким чином, матеріалами справи дійсно підтверджується, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням / травмою, що пов'язане із захистом Батьківщини та у відпустках за станом здоров'я, у т.ч. у спірний період з 07.09.2022 по 20.10.2023.
З аналізу пункту 1 Постанови № 168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини;
перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Вирішуючи спір, суд констатує, що у матеріалами справи підтверджено наявність цих умов стосовно позивача у спірний період до 20.10.2023 (період проходження лікування), однак, матеріали справи не містять доказів перебування ОСОБА_1 у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, або на лікуванні за період з 20.10.2023 по 20.11.2023.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачу надавалась додаткова винагорода до червня 2023 року, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. Суд зауважує, що оскільки в період після червня 2023 року, позивач проходив курс лікування, тому мав право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди включно до 20.10.2023р., в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.07.2023р. по 20.10.2023, збільшеної до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням 07.09.2022 пораненням в разі не нарахуванні додаткової винагороди у порядку постанови постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100 000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період із 01.07.2023 по 20.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Враховуючи, що позивач, звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.07.2023р. по 20.10.2023, збільшеної до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим 07.09.2022 пораненням.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшену додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.07.2023 по 20.10.2023, у розмірі збільшеної до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням 07.09.2022, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.