про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду
18 червня 2024 року №826/1765/17
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доНаціональної поліції України Головного управління Національної поліції України у місті Києві
провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України у місті Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення (висновок) службового розслідування, яке проведено на підставі наказу Національної поліції України від 04 грудня 2016 року № 1261 «Про призначення та проведення службового розслідування» в частині встановлення підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо порядку та процедури проведення службового розслідування, яке проведено на підставі наказу Національної поліції України від 04 грудня 2016 року № 1261 «Про призначення та проведення службового розслідування» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу Національної поліції України від 17 січня 2017 року № 43, яким ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції та з посади начальника управління карного розшуку ГУНП України у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати відповідний пункт наказу ГУНП України у м. Києві від 27 січня 2017 року № 52 о/с, яким ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції і з посади начальника управління карного розшуку ГУНП України у м. Києві;
- поновити ОСОБА_1 на службі у Національній поліції України та на посаді начальника управління карного розшуку ГУНП у м. Києві з дати звільнення з роботи;
- зобов'язати ГУНП України у м. Києві виплатити ОСОБА_1 грошове утримання (заробіток) за період вимушеного прогулу згідно з довідкою про розмір грошового утримання на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо порядку та процедури проведення службового розслідування, яке було проведено на підставі наказу Національної поліції України від 04 грудня 2016 року № 1261 «Про призначення та проведення службового розслідування» в частині, що стосується ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Національної поліції України від 17 січня 2017 року № 43. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у м. Києві від 27 січня 2017 року № 52 о/с в частині звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) полковника поліції ОСОБА_1 з посади начальника управління карного розшуку ГУНП у м. Києві; поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника управління карного розшуку ГУНП у м. Києві з 27 січня 2017 року.Стягнуто з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 27 січня 2017 року по 20 грудня 2017 року у розмірі 104701,28 грн. без вирахування податків та обов'язкових платежів.В решті позову - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року, а саме пункти п'ять, шість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року шляхом викладення їх у такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді начальника управління карного розшуку ГУНП у м. Києві з 30 січня 2017 року; стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 січня 2017 року по 20 грудня 2017 року в розмірі 150566,00 грн без урахування податків та обов'язкових платежів». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року скасувано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року, в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13.12.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року скасовано, а справу № 826/1765/17 направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №826/1765/17 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду розгляд справи призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні 23 квітня 2024 року встановлено, що для повного, об'єктивного та правильного вирішення даної справи, виконання завдань адміністративного судочинства, суду необхідно дослідити докази, які відповідно до Закону України «Про державну таємницю» є державною таємницею, робота з якими вимагає спеціального допуску.
У зв'язку з чим, в підготовчому судовому засіданні судом наголошено на тому, що є необхідність у зверненні до уповноваженої особи для встановлення можливості зміни складу суду, в якого наявний доступ до «Державної таємниці».
Начальником відділу управління персоналом та інформаційного забезпечення Київського окружного адміністративного суду повідомлено, що судді Київського окружного адміністративного суду не мають спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаною з державною таємницею.
Найбільш територіально наближеним судом, який має можливість розглядати справи, пов'язані з державною таємницею, є Черкаський окружний адміністративний суд.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-XII (далі - Закон №3855-XII) визначено, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. В свою чергу, віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього. Засекречування матеріальних носіїв інформації - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом надання відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації. Гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації. Ступінь секретності ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно") - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою.
Відповідно до ст.18 Закону №3855 з метою охорони державної таємниці впроваджуються: єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею; обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації; обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать; особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; технічний та криптографічний захисти секретної інформації.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону №3855 державні органи, органи місцевого самоврядування підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Відповідно до положень ст.22 Закону №3855 залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці, зокрема: форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно".
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 3855-XII допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами першою та третьою ст.242 КАС України закріплено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що при розгляді даної справи з метою повного і всебічного з'ясування усіх обставин є необхідність дослідження доказів, що стали підставою для винесення оскаржуваного позивачем наказу, які містять державну таємницю. Поряд з цим, оцінка таких матеріалів потребує допуску до державної таємниці форми 2 для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно".
Відповідно до п.4 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, визначеному пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.6 ч.8 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Водночас, за правилами ч.7 ст.29 КАС України передача справ за підсудністю у випадках, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, здійснюється за розпорядженням голови суду.
Враховуючи, що головуюча суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А. не має спеціального допуску до державної таємниці, відсутність в усіх суддів Київського окружного адміністративного суду спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, в зв'язку з чим неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи (п.4 ч.1 ст. 29 КАС України), суд вважає за необхідне адміністративну справу №826/1765/17 передати на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 29, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
Адміністративну справу №826/1765/17 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Білоноженко М.А.