про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2024 року Київ № 759/2416/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доСвятошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправними та скасування постанов
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.02.2022 про відкриття виконавчого провадження №68747130;
- визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.11.2022 про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №68747130.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2024 року для розгляду справи №759/2416/24 визначено суддю Білоноженко М.А.
В той же час, згідно з актом від 17 червня 2024 року матеріали справи передані судді лише 17 червня 2024 року, у зв'язку з великим навантаженням в суді.
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру у розмірі 3650,850 грн та одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищенаведене, сума судового збору, яка підлягає сплати складає 2422,40 грн.
Позивачем не долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, що також підтверджується, супровідним листом Святошинського районного суду міста Києва.
Враховуючи викладене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 2422,40 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої і другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини перша та четверта статті 121 КАС України).
Суд зауважує, що в позовній заяві позивачем і наголошено про причини пропуску строку звернення до суду, проте як вбачається з вищевикладеного, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду повинно бути викладено в окремій письмовій формі з додаванням доказів на підтвердження фактів, якими позивач обґрунтовує пропущення строку звернення до суду.
Тому, позивачу необхідно усунути недоліки шляхом:
- надання доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн;
- надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білоноженко М.А.