Справа № 991/4943/24
Провадження 1-кс/991/4979/24
12 червня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, та клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу стосовно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Луковиця, Глибоцького району Чернівецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 КК України,
у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017
установив:
07.06.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просить продовжити строк тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів, визначити розмір застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056000 грн та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (справа № 991/4943/24, провадження 1-кс/991/4979/24).
Детектив клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 345-1, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням, зокрема, встановлено, що ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 не пізніше 08.12.2016 вступили у злочинну змову між собою для спільного створення, впровадження та налагодження механізму ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю, з метою особистого протиправного збагачення, шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів, а саме податку на додану вартість та ввізного мита, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 271 МК України та п.п. 9.1.3, 9.1.7 ст. 9 ПК України входять в систему оподаткування.
Задля відвернення загрози викриття та припинення розроблених ними злочинних схем працівниками митних органів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не пізніше 08.12.2016, прийняли рішення про залучення до реалізації спільного злочинного умислу начальника Чернівецької митниці ОСОБА_9 , наділеного виключною компетенцією по організації та забезпечення виконання завдань, покладених на Чернівецьку митницю.
Відтак, задля забезпечення координації дій усіх співучасників злочинної діяльності, керування ними та підтримання між ними комунікації не пізніше 08.12.2016, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домовились між собою створити, очолити та спільно керувати злочинною організацією у виді стійкого ієрархічного об'єднання, яке складатиметься з трьох структурних частин організованих груп: № 1 під керівництвом ОСОБА_7 , до складу якої увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; № 2 під керівництвом ОСОБА_8 , у складі: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших невстановлених слідством осіб; № 3 під керівництвом ОСОБА_9 , у складі: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та інших невстановлених слідством осіб. План та розподіл ролей злочинної діяльності був доведений до відома всіх її учасників.
Детектив зазначає, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спрямовували діяльність, створеної та очоленої ними злочинної організації, на умисне ухилення від сплати митних платежів ОГ № 1 та № 2, якими здійснювалося: незаконне ввезення комерційних товарів з Туреччини (транзитом через територію ЄС) або шляхом їх експорту з Румунії на митну територію України через ПП «Порубне-Сірет» з приховуванням від митного контролю; виготовлення та подання до Чернівецької митниці МД, ПМД, ДМД та додатків до них, які містили неправдиві відомості та повідомлення інспекторам МП «Вадул-Сірет» завідомо неправдивих відомостей. Також, діяльність злочинної організації спрямовувалася на забезпечення ОГ № 3 безперешкодного митного оформлення задекларованих товарів «групи прикриття», їх випуску у вільний обіг, пропуску автомобілів з товарами під виглядом порожніх. Для цього, доведено до відома інспекторів ВМО № 1 та № 2 МП «Вадул-Сірет» усну вказівку взаємодіяти з ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , а інспекторів ВМО № 1 МП «Чернівці» - з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , які будуть інформувати про прибуття автомобілів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , подаватимуть, як особисто, так і через інших осіб, МД, ПМД та ДМД з додатками, заявлятимуть транспортні засоби як порожні, та за необхідності, особисто братимуть участь у проведенні митного огляду у разі спрацювання АСАУР.
Детектив зазначає, що у період з 18.01.2017 по 05.02.2019 ОСОБА_7 разом з іншими учасниками ОГ № 1 за пособництва учасників ОГ № 3, здійснюючи незаконне ввезення на територію України комерційних товарів з приховуванням від митного контролю, діючи умисно, ухилився від сплати митних платежів, зокрема ввізного мита на загальну суму 46 876 853,89 грн та ПДВ - 36 382 543,39 грн, всього - 83 259 397,28 грн, що у 86 683 рази перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019), а тому відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром.
Також детектив зазначає, що на виконання розробленого злочинного плану учасники злочинної організації спільно вживали заходів, спрямованих на приховування злочинної діяльності та усунення загроз її функціонуванню.
Так, ОСОБА_9 забезпечив своєчасне доведення до відома ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як особисто, так і через ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , службової інформації щодо можливих загроз діяльності злочинної організації з боку правоохоронних та контролюючих органів, яка містилася у їх запитах та вимогах, а також зверненнях народних депутатів України, фізичних та юридичних осіб.
Водночас, розуміючи небезпеку викриття злочинної діяльності журналістами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_9 організував їх побиття, до чого залучив ОСОБА_4 , та спробу їх подальшого підкупу ОСОБА_7 з метою припинення висвітлення відомостей про них у ЗМІ.
Окрім цього детектив зазначає, що ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_4 про активістів громадської організації «Рабів до раю не пускають» зі Львова, які запланували провести акцію у м. Чернівці з питань роботи Чернівецької митниці, та дав останньому вказівку зустрітися з ОСОБА_20 , обговорити з ним ці питання та підшукати осіб, які б нанесли тілесні ушкодження цим активістам. При цьому відзначив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дадуть за це гроші. ОСОБА_4 повідомив, що візьме 10 чоловік і все зробить. Також ОСОБА_9 надавав ОСОБА_16 вказівки знайти підстави та притягнути конкурентів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у здійсненні імпорту товарів до відповідальності, вилучити товари, документи та кошти. Надані ОСОБА_9 вказівки були виконані.
Крім того, ОСОБА_4 , як член ОГ № 3, за дорученням та під контролем ОСОБА_9 сприяв у здійсненні злочинної діяльності ОГ № 1, а саме організував відшукання осіб, які самостійно ввозили товари на територію України, з метою застосування до них заходів фізичного та психологічного впливу з тим, щоб змусити їх здійснювати свою діяльність через ОСОБА_7 за умови надання за це учасникам злочинної організації неправомірної вигоди.
16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
17.04.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.06.2024 та визначено розмір застави.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наразі не зменшилися та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність вагомих доказів, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, також доведеність ризиків та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість проживати за кордоном, виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою, тому необхідним і обґрунтованим є продовження строку тримання під вартою підозрюваного на 60 днів.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
З огляду на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи кількість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема розмір заподіяних збитків, дані про особу підозрюваного, а також його майновий стан застава у меншому розмірі не здатна запобігти наявним ризикам.
У разі внесення застави є необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені у абзаці першому та п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу. Так, стороні обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад та встановлення обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: допитати службових осіб Чернівецької митниці ДФС, які безпосередньо проводили розмитнення товарів, які ввозилися ОГ №1 та ОГ №2 на територію України (на цей час не допитано 22 особи), а також водіїв транспортних засобів, які були задіяні в перевезені товарів на територію України ОГ №1 та ОГ №2 щодо відомих їм фактів здійснення перевезень, в т.ч. на предмет обізнаності підміни документів, що подавались працівникам митниці, при здійсненні останніми митних формальностей (на цей час не допитано більше 56 осіб, оскільки їх допит до вручення підозри фігурантам кримінального провадження, міг призвести до витоку інформації та переховування осіб, яким вручено підозру); у випадку встановлення причетності інших осіб до вчинення інкримінованих підозрюваним кримінальних правопорушень, за необхідності, отримати дозвіл на проведення у них обшуків; у рамках виконання запиту про міжнародно правову допомогу компетентними органами Республіки Німеччина, допитати потерпілих у кримінальному провадженні ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; провести огляд інформації, яка міститься на мобільному телефоні, вилученому під час обшуку 16.04.2024 у ОСОБА_7 (заплановано провести після 04.06.2024 через значне навантаження спеціалістів НАБУ); призначити експертизу щодо вилученого під час обшуку 16.04.2024 у ОСОБА_15 мобільного телефону, який захищений системою логічного захисту, за її результатами провести його огляд; додатково допитати підозрюваних, які на даний час не бажають давати показання, оскільки потребують додаткового часу для формування правової позиції захисту; вирішити питання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваних, які оголошені у міжнародний розшук; за необхідності та з урахуванням отриманих доказів провести одночасні допити між свідками та підозрюваними, а також безпосередньо між підозрюваними; з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій підозрюваних осіб та повідомити про зміну раніше повідомленої підозри, а також вирішити питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають суттєве значення для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки їх проведення дозволить дослідити обставини кримінального провадження, виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Також, 11.06.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2024 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а саме: на особисте зобов'язання або інший не пов'язаний з триманням під вартою (справа № 991/5035/24, провадження № 1- кс/991/5073/24).
Ухвалою слідчого судді від 11.06.2024 об'єднано в одне провадження матеріали клопотання детектива у справі № 991/4943/24 (провадження 1-кс/991/4979/24) із матеріалами клопотання захисника у справі № 991/5035/24 (провадження № 1- кс/991/5073/24).
Захисник в обґрунтування клопотання про необхідність зміни застосованого ОСОБА_4 запобіжного заходу послався на те, що ризики, які стали підставою для застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу суттєво зменшились та наразі є недостатніми для продовження найбільш тяжкого запобіжного заходу. Так, тяжкість покарання не може бути самостійною і достатньою підставою для доведення ризику переховування, окрім цього з урахуванням введеного в Україні воєнного стану виїзд чоловіків від 18 до 60 років є неможливим, також у підозрюваного відсутні фінансові можливості для забезпечення свого проживання за кордоном.
Стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 впливав на свідків чи будь-яку іншу особу у кримінальному провадженні.
Розмір застави, враховуючи майновий стан ОСОБА_4 , у тому числі, отриманий ним за період 2020-2023 дохід, є непомірним для останнього. Також, подальше перебування ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора унеможливлює проведення необхідного йому лікування, яке рекомендоване йому провідними лікарями-фахівцями, так як останній є особою з інвалідністю ІІІ групи. ОСОБА_4 протягом 2022-2023 років неодноразово перебував на лікуванні, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Також останній під час перебування у ДУ «Слідчий ізолятор» неодноразово звертався за медичною допомогою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання про продовження строку дії тримання ОСОБА_4 під вартою підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити. Просив відмовити узадоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу. Зазначив, що всі надані стороною захисту документи вже були враховані слідчим суддею під час застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про продовження строку дії тримання під вартою. Письмові заперечення долученні до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження строку дії тримання під вартою належить задовольнити, а у задоволенні клопотання сторони захисту належить відмовити з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 18.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 345-1, ч. 1 ст. 255 КК України.
16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції до внесення змін Законом № 671-IX від 04.06.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 КК України, а саме: в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; у організації умисного заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчиненого організованою групою (т. 2 а.с. 1-106).
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3238/24 від 17.04.2024, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 14.06.2024. Визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; не відлучатись за межі с. Чагор, Чернівецького району, Чернівецької області, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України; утримуватись від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52017000000000802 від 17.11.2017, окрім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю, що підтверджується копіями судових рішень (т. 2 а.с. 125-140).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов'язків;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів, що стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.02.2018, від 03.04.2018, від 30.05.2018, від 07.06.2018, від 19.06.2018, від 20.06.2018, від 26.07.2018, від 07.08.2018, від 20.09.2018, від 21.09.2018, від 02.10.2018, від 23.10.2018, від 24.10.2018, від 29.11.2018, від 12.12.2018, від 13.12.2018, від 14.12.2018, від 21.12.2018, від 27.12.2018, від 28.12.2018, від 29.12.2018, від 10.01.2019, від 20.03.2019, від 25.03.2019, від 25.04.2019, від 23.08.2019, від 27.08.2019, від 07.03.2023, від 10.03.2023, від 18.01.2024, від 26.01.2024; протоколів огляду від 17.01.2020, від 23.01.2020, від 09.04.2020, від 14.04.2020, від 21.10.2021, від 03.10.2022, від 11.10.2022, від 07-21.11.2022, від 14.03.2023 з додатками, від 22.04.2023, від 01.09.2023, від 04.09.2023, від 20.09.2023, від 30.10.2023, від 29.11.2023 з додатками, від 26.12.2023, від 03.01.2024, від 06.01.2024, від 29.01.2024; документів отриманих на запит детектива, у порядку ст. 93 КПК України від 26.06.2023 № 7.2-08-1/7.2-17-02/8.11/4740, від 25.07.2023 № 17-1/17-01-03/8.11/2225, від 02.08.2023 № 23/10183-23-Вих; матеріалів отриманих у порядку надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів Румунії; висновків експерта від 01.06.2023 № СЕ-19-23/24079-ФП, від 22.06.2023 № СЕ-19-23/24088-ФП, від 29.06.2023 № СЕ-19-23/24092-ФП, від 30.06.2023 № СЕ-19-23/24098-ФП, від 10.07.2023 № СЕ-19-23/24104-ФП, від 11.07.2023 № СЕ-19-23/24109-ФП, від 21.07.2023 № СЕ-19-23/24076-ФП; витягів з висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.09.2023 № 1041/71101; документів отриманих 17.04.2023 у порядку тимчасового доступу; протоколів допиту свідків, та інших матеріалів.
Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливу причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, дослідження цих документів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 КК України, що об'єктивно пов'язують та підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити вказані кримінальні правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами.
Звертаю увагу, що на стадії досудового розслідування оцінка наявних у матеріалах провадження доказів здійснюється не в межах оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто мова йде виключно про обґрунтоване припущення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Оскільки саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність або відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Тобто, доведеність обґрунтованої підозри не констатує наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки питання винуватості буде вирішено у судовому порядку після надходження обвинувального акту до суду.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а їх наявність виправдовує необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Як встановлено зі змісту ухвали від 17.04.2024 слідчий суддя, за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування обставин, які свідчать про те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції до внесення змін Законом № 671-IX від 04.06.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 КК України, два з яких відносяться до особливо тяжких кримінальних правопорушень і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирнадцяти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 дійсний до 08.02.2028, а інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають, зокрема, румунське громадянство та фінансові можливості, достатні для проживання закордоном та надання допомоги з цією ж метою іншим учасникам, у тому числі ОСОБА_4 (т. 5 а.с. 209-210).
Слідчий суддя враховує і наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, який дає можливість проживати за межами території України, а також те, що внаслідок вчинених кримінальних правопорушень останній міг отримати значні кошти від вчинення протиправних дій, що підтверджується матеріалами справи (т. 4 а.с. 47, 51-52, т. 5 а.с. 212-219).
Окрім цього не залишається поза увагою слідчого судді, що також підозрюваним у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_9 , який є керівником Чернівецької митниці ДФС, а отже останній набув широке коло зв'язків серед службових осіб різних органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою забезпечення переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України інших підозрюваних у кримінальному провадженні, у тому числі і ОСОБА_4 (т. 5 а.с. 195-202).
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Прокурор стверджує, що ОСОБА_4 може особисто та опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на колишніх та діючих службових осіб Чернівецької митниці, а також на водіїв, яких злочинна організація використовувала для ввезення товарів на митну територію України, зокрема, шляхом їх підкупу з використанням зв'язків інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Так, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які свідчать про діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , спрямовану на перешкоджання діяльності інших перевізників, громадських активістів, у тому числі, шляхом застосування до них заходів фізичного та психічного впливу (т. 3 а.с. 247, т. 4 а.с. 6-7, 13, 29-46, т. 5 а.с. 165-173).
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об'єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Тому враховуючи наведене, а також обізнаність підозрюваного з вже наданими показаннями свідків, протоколи допиту яких додані до клопотання детектива, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, не був встановлений зазначений ризик і слідчим суддею 17.04.2024 при застосуванні ОСОБА_4 запобіжного заходу, у зв'язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при продовженні строку дії запобіжного заходу.
Посилання сторони захисту, що ризики у кримінальному провадженні відсутні, спростовуються встановленими вище слідчим суддею обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання.
Захисник, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про зміну застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, посилався на стан здоров'я підозрюваного, на підтвердження чого надав копії витягів з медичних карток ОСОБА_4 від 01.07.2022 № 10160/814, від 30.05.2022 № 7574/606, від 28.07.2022 № 1249/993, від 07.03.2023 № 4912/507, від 18.05.2023 №10866; посвідчення особи з інвалідністю стосовно ОСОБА_4 - ІІІ група загальне захворювання, та інші документи.
Тобто, надана стороною захисту документація стосується періоду 2022-2023 років. Водночас, будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора надається не належна медична допомога, чи захворювання, яким хворіє ОСОБА_4 , унеможливлює його подальше тримання під вартою, матеріали справи не містять.
Оскільки, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, то слідчий суддя також враховує: наявність вагомих доказів, що виправдовують подальше розслідування та свідчать про імовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, його вік, наявність постійного місця реєстрації та проживання, сімейний стан, раніше не судимий, відсутність відомостей щодо раніше застосованих запобіжних заходів.
З урахуванням встановлених вище обставин слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, та вважає обґрунтованою необхідність у продовженні підозрюваному строку тримання під вартою.
При визначенні строку тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч. 1 ст. 197 КПК України, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10.08.2024.
Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки та не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , які є особливо тяжкими та тяжкими злочинами, та які на цей час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», розмір завданої шкоди, а також вагомість встановлених ризиків, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_4 дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст.182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, які надані як стороною захисту так і стороною обвинувачення встановлено, що ОСОБА_4 у 2021 році отримав дохід у розмірі 73333 грн, у 2022 році - 50 001 грн, у 2023 - 45437,84 грн, за перший квартал 2024 - 4347 грн, що в сукупності складає 173118 грн.
Також ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності (частка 1/2) належить житловий будинок площею 292,5 кв.м. та земельна ділянка із кадастровим номером 7321087900:01:003:1974 площею 0.0694 га за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 5 а.с. 214-215).
Окрім цього, співставляючи розмір доходу ОСОБА_4 , наявність нерухомого майна, їх загальну площу та коштів, необхідних для його утримання, слідчий суддя не вважає очевидно безпідставним те, що у ОСОБА_4 могли бути необліковані доходи.
Тому, враховуючи розмір шкоди завданим кримінальними правопорушенням, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000,00 гривень. Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя звертає увагу, що обставини, на які сторони посилались на обґрунтування майнового стану підозрюваного, були предметом розгляду колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 29.04.2024. Копія судового рішення містяться у матеріалах справи.
Звертаю увагу, що чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов'язків.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання детектива у клопотанні на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку запобіжного заходу застосованого стосовно ОСОБА_4 , у зв'язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду, а саме наразі є необхідність у проведенні судової експертизи, допиту осіб, отримання відповіді у порядку міжнародної правової допомоги.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із села Чагор, Чернівецького району, Чернівецької області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного може бути покладено обов'язок утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею. Оскільки, за результатом дослідження доказів встановлено доведеними ризик впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, перелік яких наведений у клопотанні, та інших підозрюваних, слідчий суддя з метою недопущення ускладень під час виконання судового рішення, вважає за доцільне визначити конкретний перелік осіб, з якими підозрюваний повинен утримуватися від спілкування. Так судове рішення буде чітким та зрозумілим для його виконання. При цьому викладення обов'язку в такій редакції жодним чином не обмежує права підозрюваного.
Слідчий суддя враховуючи положення ч. 6 ст. 182, ч. 7 ст. 194 КПК України, вважає за необхідне визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , на два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива підлягає задоволденню, а у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193-197, 199, 201, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання детектива.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 серпня 2024 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000,00 (шість мільйонів п'ятдесят шість тисяч) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із села Чагор, Чернівецького району, Чернівецької області без дозволу детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення судового рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1