Провадження № 33/821/296/24 Справа № 702/227/24 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Нейло І. М. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
14 червня 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями ОСОБА_1 на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 10.03.2024 о 23 год. 16 хв. на вул. Суворова, м. Монастирище Уманського району Черкаської області, керувала автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей), від проходження огляду та стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №495812від 10.03.2024. Відеофіксація проводилась згідно ч.2 ст.266 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі з доповненнями ОСОБА_1 , посилається на те, що на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції, зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , діють не у спосіб визначений наказом №1452/735 від 09.11.2015. Належним чином не роз'яснюють особі необхідність проведення саме огляду на стан сп'яніння, порядку його проходження, умов застосування приладу, не надають направлення для проходження огляду в медичному закладі. Працівники поліції озвучили три варіанти проходження освідування: на місці, в медичному закладі, або ж відмовитися, чим створили ілюзію рівнозначності.
Зазначає, що відеозапису не зафіксовано жодних ознак, які б вказували на наявність сп'яніння у ОСОБА_1 , та відеофіксація є небезперервною, що не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Крім цього, ОСОБА_1 , не пізніше двох годин з моменту зупинки автомобіля, прибула до медичного закладу КНП Монастирищенська багатопрофільна лікарня, де було проведено огляду на стан сп'яніння та проведено відбір біологічних середовищ. За результатами огляду, згідно акту хіміко-токсикологічних досліджень №341 від 23.03.2024, концентрація спирту в сечі ОСОБА_1 , складає 0 %о, таким чином алкоголю в біологічних зразках виявлено не було, що повністю спростовує твердження працівників поліції про існування ознак сп'яніння.
На думку апелянта, працівниками поліції не було вручено направлення на огляд, не роз'яснено порядок направлення на огляд та наслідки відмови від його проходження. Таким чином, працівниками поліції порушено порядок направлення ОСОБА_1 , на огляд у медичному закладі.
В судове засідання, призначене апеляційним судом на 14.06.2024 о 11:00 год. ОСОБА_1 та її захисник Задояний Ю.В., не з'явилися, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать довідки про доставку повідомлень у додатку «Viber».
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Задояного Ю.В.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, її вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААД №495812 від 10.03.2024, згідно з яким ОСОБА_1 , 10.03.2024 о 23 год. 16 хв. на вул. Суворова, м.Монастирище Уманського району Черкаської області, керувала автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей), від проходження огляду та стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №495812від 10.03.2024. Відеофіксація проводилась згідно ч.2 ст.266 КУпАП;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, за допомогою приладу «Drager» ARBL-0964. Результати огляду на стан сп'яніння: не проводився, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння;
- направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Монастирищенська БЛ», з виявленими поліцейськими ознаками сп'яніння: почервоніння обличчя, тремтіння рук, запах алкоголю;
-копії постанови №540 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕНА №1633306 від 10.03.2024 на ОСОБА_1 , за ч.1 ст.126.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість її притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останньою інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилається на те, що на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції, зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , діють не у спосіб визначений наказом №1452/735 від 09.11.2015. Належним чином не роз'яснюють особі необхідність проведення саме огляду на стан сп'яніння, порядку його проходження, умов застосування приладу, не надають направлення для проходження огляду в медичному закладі. Працівники поліції озвучили три варіанти проходження освідування: на місці, в медичному закладі, або ж відмовитися, чим створили ілюзію рівнозначності.
Дані доводи спростовуються дослідженим в суді першої інстанції відеозаписом, а саме: відеозапис, зроблений 10.03.2024, за допомогою службової відеокамери, де зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, та відмовилася від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Щодо доводів ОСОБА_1 , з приводу того, що на відеозапису не зафіксовано жодних ознак, які б вказували на наявність сп'яніння у ОСОБА_1 , та відеофіксація є небезперервною, що не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, при цьому ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Наведені вимоги закону свідчать, що до повноваження поліцейського належить самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішувати питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння. У зв'язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп'яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп'яніння.
Поліцейським в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів було зазначено, що у ОСОБА_1 , були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції №1452/735, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, відеозапис було досліджено в суді першої інстанції, який визнано належним та допустимим доказом. З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 , що відеозапис не був безперервним та те, що у поліцейських не було жодних підстав чи ознак на проведення огляду на стан вживання алкогольних напоїв, або інших препаратів, що знижують реакцію водія та його увагу, є неспроможними.
Крім того, судом враховано, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , зауважень з приводу допущених порушень порядку огляду не висловила і в подальшому зі скаргами на дії поліцейських при оформленні протоколу не зверталася. Тому апеляційний суд вважає, що працівники поліції, в межах своїх повноважень, цілком обґрунтовано і правомірно, запропонували особі-водію, яка мала явні ознаки алкогольного сп'яніння, пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
З приводу доводів ОСОБА_1 , про те, що вона самостійно, не пізніше двох годин з моменту зупинки автомобіля, прибула до медичного закладу КНП Монастирищенська багатопрофільна лікарня, де було проведено огляду на стан сп'яніння та проведено відбір біологічних середовищ. За результатами огляду, згідно акту хіміко-токсикологічних досліджень №341 від 23.03.2024, концентрація спирту в сечі ОСОБА_1 , складає 0 %о, таким чином алкоголю в біологічних зразках виявлено не було, що повністю спростовує твердження працівників поліції про існування ознак сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що дані доводи є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 , жодним чином не повідомила працівників поліції про те, що вона звернулася в порядку самозвернення до КНП «Монастирищенської багатопрофільної лікарні».
Крім того, таке освідування не спростовує винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає доводи ОСОБА_1 , з приводу того, як огляд особи іншої статі може бути проведений в присутності особи чоловічої статі, якщо відбираються зразки сечі у особи жіночої статі, необґрунтованими, оскільки вона взагалі відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба