Справа № 606/1219/24
18 червня 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Іванченко А.М.
при секретарі Порчик Р.І.,
представника позивача- адвоката Дяків О.Я.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки всіх його доходів щомісячно. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що перебуває з відповідачем у шлюбі з 05.02.2020 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні відносини між сторонами погіршились та з 06.05.2024 року відповідач проживає окремо. Зазначає, що донька перебуває на повному її матеріальному забезпеченні та відповідач у добровільному порядку участі в утриманні дитини не приймає, тому вона вимушена звернутись до суду.
Представник позивачки- адвокат Дяків О.Я. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 05.02.2020 року було укладено шлюб, прізвище дружини змінено на ОСОБА_5 . (а.с.3)
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені сторони по справі (а.с.4)
З довідки № 1/6-08/227 від 28.05.2024 року вбачається що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні дитину ОСОБА_3 , 21.08.2022 року. Дитина проживає разом з матір'ю (а.с.5)
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так само і положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Правовідносини щодо утримання батьками дитини регулюються главою 15 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок є рівним для обох батьків і покладається на них, не зважаючи на те, з ким із батьків проживає дитина (ст. 180 СК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними . За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
При цьому за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. За таких обставин позивачу важко самій створити умови для належного утримання дитини, її фізичного та духовного розвитку.
Указане є підставою для стягнення з відповідача аліментів відповідно до рішення суду.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.
Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Так, визначаючи розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, суд приймає до уваги, що позивач несе витрати на придбання для дитини продуктів харчування, взуття, одягу, оплачує лікування дитини тощо.
За таких підстав, заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатніми для забезпечення належного рівня дитини сторін аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення аліментів.
Положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що відповідач позов визнав в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133, 141, 247 ч. 2, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 04.06.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.М. Іванченко